Яценко Д. А. Ефективність новітніх методів прогнозування розвитку міопії високого ступеня на підставі клінічних та біомолекулярних зв’язків.

Об’єкт – міопія; мета – підвищення ефективності прогнозування розвитку міопії високого ступеня на підставі залучення генетичних методів аналізу – поліморфізму генів ремоделювання склери rs1107946 COL1A1 і rs1800469 TGF-β1, до комплексу офтальмо-діагностичних заходів у дітей в українській популяції.; методи – загальноклінічні, офтальмологічні, молекулярно-генетичні, статистичні; результати – отримані дані візометрії, рефрактометрії, ехобіометрії, ОКТ (рогівки, центральної зони сітківки, ТШНВC та показників ДЗН) доповнили інформацію про особливості морфофункціональних показників органу зору у дітей з міопією різного ступеня, у т.ч. з СДСТ. У дітей хворих на міопію, визначено зниження функціональних можливостей органу зору та достовірні зміни у морфометрії очного яблука по відношенню до дітей контрольної групи (еметропів). Результати молекулярно-генетичного дослідження свідчать про доцільність генотипування за поліморфізмом rs1800469 гена TGF-β1, з метою ранньої діагностики ризику розвитку міопії високого ступеня та актуальність подальших досліджень щодо можливості використання регуляції TGF-β1 сигнальних шляхів для розробки перспективних методів профілактики та лікування ускладнень міопії; галузь – медицина.