Об’єкт: феномен материнства, як частина особистісної сфери. Мета: теоретичне вивчення та емпіричне дослідження індивідуально-особистісних особливостей жінок у післяпологовому етапі розвитку материнства. Методи: з метою вирішення поставлених дослідницьких задач в роботі використані: теоретичні методи, методи психологічної діагностики та методи математичної обробки. Теоретичні: проблемно-логічний метод, індукція, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, cиcтематизацiя, класифікація, моделювання. Емпіричні: бесіда, анкетування, тестування. Для дослідження індивідної сфери використовувався опитувальник NEO-FFI «Велика п'ятірка», шкала самооцінки особистісної тривожності Ч.Д. Спілбергера; для дослідження усвідомлених установок (декларативного рівня) - методика оцінки якості життя «SF-36 Health Status Survey», методика PARI Е.С. Шефер і Р.К. Белл; для дослідження неусвідомлених установок - колірний тест ставлень А.М.Еткінда, для дослідження психоемоційної сфери – методика діагностика професійної і батьківської тривожності за А. М. Прихожан (форма Б), восьмиколірний тест М. Люшера, тест «вказування кольором на незадоволеність власним тілом» (САРТ), для оцінки соціальних ресурсів - шкала соціальних копінг-ресурсів С.Т. Ябіку, Д.В. Фароун, та спеціально розроблена анкета.
Математичної статистики: розрахунок описових статистик, однофакторний дисперсійний аналіз, коефіцієнт кореляції r Пірсона, коефіцієнт кореляції rs Спірмена, критерій V Крамера, критерій d Соммерса, U-критерій Манна-Вітні, W-критерій Вілкоксона, Z-критерій, критерій Стюарта-Максвелла, множинна лінійна регресія, експлораторний факторний аналіз, кластерний аналіз, моделювання структурними рівняннями. Математичний аналіз емпіричних даних здійснювався за допомогою статистичних програмних пакетів IBM SPSS Statistics 23.0.0, IBM SPSS Amos 23.0.0, та R 3.5.0.
новизна: простежено динаміку неусвідомлюваних установок, психоемоційного стану жінок та ставлення до побутових умов у післяпологовому періоді; виділено чотири фактори, які характеризують сферу неусвідомлюваних установок жінок у післяпологовому періоді: суб'єкт-суб'єктні установки; емоційно-позитивні установки, тривожно - фобійні установки, самореалізаційні установки; встановлено протилежні тенденції в установках несвідомого рівня і свідомого; продемонстровано, що конструктивні неусвідомлювані установки, які знаходяться в діалектичній єдності забезпечують відповідну спрямованість всієї життєдіяльності матері є свідченням формування адекватних взаємовідношень між матір’ю, дитиною та оточуючим середовищем; встановлено два узагальнених патерни емоційного реагування у жінок у післяпологовому періоді: «вимушене приховування емоцій» та «емоційна лабільність»;- уточнено, що авторитарне виховання дитини пов'язане з емоційним вигорянням матерів у післяпологовому періоді; не виявлено виразних депресивних симптомів у жінок у післяпологовому періоді розвитку материнства; продемонстровано, що рівень особистісної тривожності є вищим у жінок, які ще не народжували; а успіх сприймається позитивніше жінками, які народжували.
