Об'єкт: вікова катаракта (МКБ: Н 25.1). Мета: оптимізувати медикаментозне лікування вікової катаракти шляхом метаболічної корекції біофлавоноїдами параметрів системи анти- радикального захисту кришталика і підвищення стабільності його оптичних параметрів на початкових стадіях захворювання на підставі отримання нових наукових даних про антикатарактогенну дію цих сполук. Методи: експериментальні (моделювання світлової катаракти у тварин, дослідження оптичних параметрів кришталика in vitro), офтальмологічні (візометрія, рефрактометрія, периметрія, тонометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія); біохімічні (активність глутатіонпероксидази, каталази, супероксиддисмутази, вміст малонового діальдегиду, дієнових кон`югатів, тіолових, дисульфідних груп білків, відновленого і окисленого глутатіону), статистичні (описова статистика, параметричні і непараметричні методи). Вперше в умовах експерименту доведено, що біофлавоноїди значно підвищують стійкість кришталика до шкідливої дії світлової енергії високої інтенсивності. Кверцетин має більш виражений антикатарактальний ефект в порівнянні з рутином, що проявляється в стабілізації патологічного процесу в більш ранні терміни (20 тижнів) і достовірно більшій ефективності, яка реєструється в кінці періоду спостереження. Вперше при відтворенні вікових змін кришталика шляхом моделювання світлової катаракти встановлено, що кверцетин запобігає інгібуванню антиоксидантних ферментів, сприяючи підвищенню активності супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази в кришталиках очей кроликів на 63,8; 21,1 і 58,8 %, а в передньокамерній волозі - на 44,3; 18,7 і 32,2 % відносно даних в групі тільки зі світловим впливом. Доповнено наукові дані щодо механізму дії біофлавоноїдів, антикатарактогенний ефект яких проявляється в стабілізації тіолових груп білків кришталика, що виражається у збільшенні їх концентрації на 47,1 % у тварин в умовах моделювання світлової катаракти на фоні застосування кверцетину щодо відповідних значень в групі тільки зі світловим впливом, тоді як рівень тіолових груп в кришталиках тварин, що опромінюються без введення біофлавоноїдів, становить 61,2 % відносно норми.Вперше встановлено, що біофлавоноїди стабілізують процеси, які сприяють розвитку вікових помутнінь кришталиків, так як запобігають значному зниженню активності антиоксидантних ферментів супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази в кришталиках і передньокамерній волозі хворих на вікову катаракту при застосуванні кверцетину, що підтверджується даними про достовірне зниження відносних показників величини світлорозсіювання всередині ока на всіх термінах спостереження. Результати роботи впроваджені в клінічну практику першого мікрохірургічного відділення Миколаївської обласної офтальмологічної лікарні та ПП «Експрес оптика» Центр терапії ока, м. Херсон. Сфера застосування - медицина, офтальмологія.
