Степаненко Т. О. Оптимізація методів терапії у жінок з патологічним клімаксом

Дисертацію присвячено вивченню чинників ризику та прогнозуванню ранньої менопаузи, обґрунтуванню необхідності своєчасного застосування екзогенних естрогенів для корекції наслідків раннього припинення менструальної функції та способу їх призначення. Дослідження спадкового анамнезу пацієнток з ранньою менопаузою продемонструвало, що абсолютна більшість пацієнток з менопаузою до 40 років вказували на таке ж раннє виснаження функції яєчників у матері та/або сестер. Пізнє менархе та лапароскопічні втручання на яєчниках вірогідно збільшують ймовірність раннього виснаження менструальної функції. Попри відсутності відмінностей в середніх концентраціях естрадіолу жінок з ранньою та своєчасною менопаузою, в основній групі домінували жінки з критично низьким вмістом гормону - менше 15 пг/мл. Крім того, цим жінкам властиве також одночасне зниження концентрації естрону, в той час як у пацієнток з своєчасною менопаузою тривалий час зберігається домінування естрону над естрадіолом. У жінок з ранньою менопаузою виявлено тісну кореляційну залежність між концентрацією ФСГ та інгібіну В, що підтверджує концепцію про провідну роль оваріальної тканини в ґенезі захворювання. Продемонстровано зміни фібринолітичної ланки гемостазу - зниження вмісту тканинного активатора плазміногена та підвищення плазмового інгібітора активатора плазміногена, а також втрату регуляторного зв'язку між цими провідними чинниками. Серед показників ліпідного обміну звертає на себе увагу не лише знижена концентрація адипонектину, але і зв'язок цього показника зі зниженням вмісту тканинного активатора плазміногена. При інструментальному дослідженні регуляторних судинних можливостей встановлено, що у жінок з ранньою менопаузою вже за 12-18 місяців від останньої менструації порушено ендотелій-залежний процес дилатації плечової артерії після декомпресії, що є неінвазивним критерієм ендотеліальної дисфункції. На підставі отриманих даних було аргументовано доцільність терапії екзогенними естрогенами у пацієнток з ранньою менопаузою. Серед запропонованих режимів терапії на тлі однакової ефективності стосовно основних клінічних проявів клімактеричного синдрому показано кращу динаміку показників фібринолізу, ендотеліальної регуляції та психологічної адаптації на тлі застосування екзогенних естрогенів в режимі безперервного перорального прийому.