Литвинчук Х. М. Експериментальна оцінка впливу радіозахисного засобу 2-меркаптобензотіазол за морфофункціональними показниками клітин in vitro

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0420U100113

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.01 - Радіобіологія

10-12-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 26.562.01

Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України"

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія (медичні науки). Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», Київ, 2019. Дисертацію присвячено вирішенню важливої наукової задачі сучасної радіобіології, яка полягає у комплексному дослідженні радіопротекторних властивостей органічної сполуки 2-меркаптобензотіазолу (2-МБТ) у тест-системі культури проліферуючих клітин ссавців (перещеплюваних та ембріональних), опромінених рідко- та щільноіонізуючим випромінюванням, за мофофункціональними характеристиками (проліферація, мітотична активність, апоптоз, диференціація).Сполука 2-меркаптобензотіазол у фізіологічних концентраціях (0,003 – 3,000 мкг/мл) не змінював щільності клітинної популяції в моношарових культурах клітин, проте підвищував мітотичну активність у термінальний період (5–6-та доба) культивування. Інкубація клітин до та під час опромінення з 2- меркаптобензотіазолом зменшувала радіоіндуковані ушкодження клітин: підвищувала проліферацію та мітотичну активність опромінених культур клітин. Зменшення кількості полікаріоцитів за цих умов вказує на генопротекторні властивості сполуки. Водночас підвищений рівень апоптозу в опромінених культурах клітин свідчить про елімінацію ушкоджених радіацією клітин з культури. Кількісна оцінка радіопротекторних властивостей 2-меркаптобензтіазолу у тест-системі культури клітин лінії L929 показала, що найвищі показники коефіцієнта захисту (0,31 – 0,36) сполука продемонструвала за концентрації 3,00 мкг/мл після опромінення в дозі 1 Гр. Водночас фактор зменшення дози, розрахований за ЛД50 при концентраціях 2- меркаптобензтіазолу 0,03 та 0,30 мкг/мл мав значення 1,5 та 1,8 відповідно, а за концентрації 3,00 мкг/мл ФЗД був максимальний – 4. Опромінення клітин нейтронами спектру поділу в дозі 1 Гр призвело загибелі 68% клітин лінії L929. Застосування 2-меркаптобензотіазолу в концентраціях 0,30 мкг/мл та 3,00 мкг/мл підвищило виживання опромінених клітин в 1,3 та в 1,6 рази відповідно. Інкубація ембріональних міогенних клітин щурів з 2- меркаптобензтіазолом в концентраціях 0,30 та 3,00 мкг/мл статистично достовірно не впливала на процес їх диференціації (порівняно з інтактними культурами). Опромінення культури міогенних клітин гамма-квантами 60Со в дозі 10 Гр призвело до інактивації фібробластоподібних клітин та викликало загибель практично усіх міобластів, як найбільш радіочутливих клітин і диференціації в культурі клітин не спостерігали. Опромінення культури клітин в дозі 10 Гр в присутності 2- меркаптобензтіазолу в концентрації 3,00 мкг/мл істотно змінило клітинний склад та морфологічну структуру культури, а саме: помітно значно більше мітотичних клітин, міобластів та міосимпластів невеликих розмірів

Файли

Схожі дисертації