Назарова В. В. Надгробки XIX–початку XX ст. єврейського кладовища міста Глухова як об’єкти культурної спадщини

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0420U100268

Здобувач

Спеціальність

  • 26.00.05 - Музеєзнавство. Пам'яткознавство

27-12-2019

Спеціалізована вчена рада

К 26.252.01

Центр пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури

Анотація

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої для подальшого розвитку пам’яткоохоронної справи наукової проблеми, що виявляється у вперше здійсненому в українському пам’яткознавстві комплексному вивченні надгробків ХІХ–початку ХХ ст. глухівського єврейського кладовища як об’єктів культурної спадщини і розробленні пропозицій щодо їх збереження, охорони та музеєфікації. На базі вітчизняного законодавства, міжнародних пам’яткоохоронних норм та сучасних пам’яткознавчих наукових розвідок виконано аналіз і класифікацію збережених об’єктів культурної спадщини єврейського кладовища м. Глухова з погляду їх видової й типологічної належності, а також за таким типологічним принципом як хронологія. Визначено, що 438 об’єктів є пам’ятками історії, з них 44 об’єкти – пам’ятки монументального мистецтва. Епітафії розглянуті як пам’ятки нематеріальної культурної спадщини. З погляду історії, літератури, філології, генеалогії та соціології мають цінність епітафії всіх 438 старовинних надгробків. Епітафії є пам’ятками єврейської епіграфіки, які збільшують цінність надгробків як пам’яток історії. 44 надгробки відрізняються художньою цінністю різьблених орнаментів і мають підстави для внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам’ятки монументального мистецтва. Запропоновано внесення кладовища в цілому і окремих його об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та оголошення його історико-культурним заповідником місцевого значення. Здійснено авторську типологічну класифікацію надгробків за ступенем збереженості. Розроблені рекомендації стосовно музеєфікації, консервації, реставраційних робіт, продовження дослідницької та екскурсійної діяльності, а також розвитку релігійного туризму.

Файли

Схожі дисертації