Карастан О. М. Мікросателітні маркери в дослідженні генетичних ресурсів та селекції винограду Vitis vinifera L.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню молекулярно-генетичного поліморфізму мікросателітних локусів ДНК сортів та форм винограду ампелографічної колекції ННЦ «ІВіВ імені В. Є. Таїрова», оцінці генетичного різноманіття та аналізу можливості використання мікросателітного маркера p3_VVAGL11 для маркер-супутнього добору. Отримано алельні характеристики стандартного ряду 9 мікросателітних локусів ДНК 80 зразків винограду. Шляхом порівняння алельного складу генотипів та наступного вирахування статистичної ймовірності підтверджено походження 51 зразка винограду. Родовід 22 зразків проаналізований із використанням мікросателітних профілів батьківських і прабатьківських форм. Вирахувано основні показники генетичного різноманіття та визначено сорти-носії рідкісних алелів досліджуваних мікросателітних локусів. Досліджений поліморфізм мікросателітного маркера p3_VvAGL11, алель 198 п. н. якого асоційований із проявом ознаки безнасіннєвості у винограду. Гібридні сіянці комбінації схрещування ‘Кобзар’ × ‘Русалка 3’ використано з метою перевірки діагностичної придатності алеля 198 п. н. для раннього скринінгу безнасіннєвих рослин. Виявлено два алельних варіанти маркера p3_VvAGL11 розміром 198 п. н., один з яких фальш-позитивний, тобто не асоційований із проявом ознаки безнасіннєвості. Проаналізовано походження та успадкування фальш-позитивного алеля, а також його вплив на результати маркер-супутнього добору.