Івасюк О. В. Дериваційний простір полісемічної лексеми (на матеріалі дієслів фізичного сприйняття у російській мові)

Об’єкт дослідження – багатозначні дієслова фізичного сприйняття сучасної російської мови та похідні від них компоненти словотвірних гнізд; мета – довести, що словотвірне гніздо багатозначного слова не цільне, воно становить сукупність словотвірних гнізд, утворених лексико-семантичними варіантами вихідної лексеми-генератива; методи – описовий, системно-класифікаційний (із залученням аналізу словникових дефініцій, дистрибутивного аналізу, компонентного аналізу, словотвірного аналізу, морфемного аналізу), порівняльно-історичний (з залученням етимологічного аналізу), зіставний, лексикографічний, метод суцільного добору; новизна – уперше в українській русистиці виявлена дослідницька лакуна в описі словотвірних гнізд на рівні дериваційного простору; проведено дослідження дериваційного простору багатозначних дієслів фізичного сприйняття з урахуванням взаємної проєкції їхніх епідигматичних і словотвірних гнізд; виявлено процеси, що зумовлюють формування словотвірних гнізд особливого типу – дискретних словотвірних гнізд лексем (регулярні дивергентні та можливі конвергентні); установлено новий принцип структурування словотвірних гнізд з вершиною-полісемантом, відповідно до чого гніздо розглядається як сукупність відносно автономних словотвірних гнізд, вершинами яких є лексико-семантичні варіанти вершинної багатозначної лексеми; доведено, що словотвірний потенціал лексико-семантичного варіанта є його специфікувальною ознакою; обґрунтовано застосування понять і термінів «дивергентне словотвірне гніздо лексеми», «словотвірне гніздо семеми», «конвергентне словотвірне гніздо лексеми»; набула подальшого розвитку концепція дериватологічного опису мови; результати – розширюється уявлення про структурні комплексні одиниці словотвору, доповнюється загальна теорія гнізд у дериватології, стимулюється подальше вивчення дивергентних і конвергентних процесів у СГ дієслів іншої семантики та слів інших частин мови; опрацьований фактичний матеріал може бути корисним у лексикографічній практиці та в подальших дериватологічних дослідженнях слів-полісемантів, при викладанні дисциплін «Дериватологія» і «Семантика», спецкурсів, при розробленні навчальних посібників; галузь – філологія.