Криничко В. В. Обґрунтування використання сенсорної депривації в реабілітації хворих з нейрогенним порушенням слиновиділення

Дисертація присвячена обґрунтуванню використання сенсорної депривації у лікуванні хворих із нейрогенним порушенням слиновиділення. Нейрогенне порушення слиновиділення в Україні складає 2-3% серед стоматологічних захворювань, а розлади вегетативної нервової системи (ВНС) при дисфункції слинних залоз – від 15 до 40%. Як правило, ці розлади вторинні та виникають на тлі хронічних стресових ситуацій, які досить часто мають місце у нашому сьогоденні. Для виконання поставлених задач було обстежено 30 практично здорових людей та 50 хворих – чоловік і жінок з нейрогенним порушенням слиновиділення віком від 25 до 40 років, які пройшли комплексне клініко-лабораторне, нейрофізіологічне та нейропсихологічне обстеження. Курс лікування складав 10-15 сеансів через 2 дні, тривалість сеансу 45-60 хвилин. Виявлено, що застосування сенсорної депривації у волонтерів не викликає негативних побічних проявів, надає позитивний ефект на їх ВНС та психоемоційну сферу, що дало нам можливість зробити висновок про доцільність застосування даного методу впливу при відновному лікуванні хворих з нейрогенним порушенням слиновиділення. Результатом другого етапу дослідження стали данні, отримані при обстежені 50 хворих (28 чоловік та 22 жінки) віком від 25 до 43 років, тривалістю захворювання від 2 до 6 років. Всім хворим проводили ті ж самі обстеження, що і волонтерам до та після лікування. Дана група хворих була розподілена на 2 підгрупи: перша, якій проводили комплексну консервативну терапію – 20 чоловік, друга, якій проводилась сенсорна депривація. Курс лікування складав 10-12 сеансів через 2 дні тривалістю по 45-60 хвилин. Одержані дані показали, що використання сенсорної депривації у хворих із нейрогенним порушенням слиновиділенням нормалізує діяльність вегетативної нервової системи, (її нейрогормональну ланку), біоелектричні показники головного мозку, відновлює регуляцію слиновиділення та покращує якість життя.