У дисертації представлено результати аналізу генетичного різноманіття локальних порід та породних груп качок китайської та української селекції за
мікросателітними локусами ДНК. Проведено підбір локусів для качок порід шанма та шаосінь (19 локусів), українська глиняста породна група та українська чорна білогруда породна група (21 локус). Визначено найбільш поліморфні локуси у проаналізованих популяцій качок (APL11, APL12, APL26, APL80, APL79, APL78, CMO11, SMO11).
За допомогою мікросателітного аналізу охарактеризовано та науково обґрунтовано особливості генетичної структури качок локальних порід Китаю (шаосінь та шанма) і українських породних груп (українська глиняста та українська чорна білогруда).
Встановлено, що за кількістю алелів найбільш поліморфною, серед про¬аналізованих популяцій качок була шаосінь 2 (143 алеля), менш полімо¬рфними були шаосінь 1 (115 алелів), шаосінь 3 (111 алелів), шанма (105 але¬лів), українська чорна білогруда (100 алелів) та українська глиняста (89 алелів).
Проаналізовано основні показники генетичного поліморфізму та встановлено зниження кількості алелів на локус у популяціях українських породних груп качок (українська глиняста Na=4,429±0,563), порівняно з качками локальних порід Китаю (шаосінь 2 Na=7,632±1,1347).
Встановлено переважання гомозиготних генотипів особин у популяціях качок локальних порід Китаю: шанма (Fis=0,100±0,052), шаосінь 1 (Fis=0,037±0,020), шаосінь 2 (Fis=0,112±0,037) та шаосінь 3 (Fis=0,140±0,050) за поліморфними мікросателітними ДНК-локусами.
Проведено філогенетичний аналіз та визначено генетичні відмінності між качками локальних порід Китаю та України.Встановлено, що качки порід шаосінь та шанма мають спільні батьківські форми і утворюють окремий кластер від українських породних груп. Такий розподіл на кластери обумовлений тим, що генетична диференціація досліджених популяцій качок, за сукупністю мікросателітних локусів, зумовлена напрямом їхньої продуктивності (шаосінь та шанма – яєчний напрям продуктивності, українська глиняста та українська чорна білогруда породні групи – м’ясний).
Здійснено оцінку племінних якостей качок породи шаосінь з урахуванням їх генетичної структури. Згідно аналізу розподілу частот алелів за локусом APL80, виявлено, що зі збільшенням кількості особин у групі, які мали алель APL80101, значення середньої маси яєць збільшувалось (p˂ 0,01).
