Бородавко О. І. Оцінка оксидативного стресу та шляхи його корекції у осіб з поєднаним перебігом цукрового діабету 2 типу та остеопорозу, які постійно проживають в умовах промислового регіону

Дисертаційна робота присвячена оптимізації діагностики та лікування хворих з поєднаним перебігом цукрового діабету (ЦД) 2 типу та остеопорозу (ОП), які проживають в умовах антропогенного навантаження, на підставі дослідження показників оксидативного стресу, кісткового метаболізму, вуглеводного обміну їх взаємозв’язку та включення до базисної терапії препарату тіотриазолін. Дослідження проведено у 2 етапи. На першому етапі вивчено поширеність ОП та остеопеніїв осіб віком 20–65 років, які постійно проживають у м. Запоріжжя (промисловий регіон), у результаті чого зниження мінеральної щільності кісткової тканини зареєстровано у 24,5% обстежених. На другому етапі дослідження обстежено 122 пацієнта (вік 59 (55,0; 64,0) років), розділених на групи: 1 група – 50 хворих з поєднаним перебігом ЦД 2 типу та ОП; 2 група – 24 хворих на ЦД 2 типу; 3 група – 24 хворих на ОП. Пацієнти, які включені до першої – третьої груп, проживали в умовах промислового забруднення (м. Запоріжжя). Група порівняння – 24 пацієнти з коморбідним перебігом ЦД 2 типу та ОП, які народилися й мешкали у смт Михайлівка Запорізької області (екологічно сприятливий регіон). Встановлено, що місце проживання суттєво впливає на показники ОС.У хворих 3 групи концентрації нітротирозину та 8-гідроксигуаніну були вірогідно вищими відносно аналогічної групи хворих з екологічно сприятливого регіону. Коморбідний перебіг даних станів супроводжується інтенсифікацією процесів вільно-радикального окислення відносно хворих, які мали тільки ЦД 2 типу або ОП. Уточнено, що у хворих на ЦД 2 типу розвиток ОП обумовлений зниженням кісткового обміну, що підтверджується вірогідним зниженням рівня остеокальцину (ОК), дезоксипіридиноліну (ДПІД), паратиреоїдного гормону (ПТГ) у порівнянні з пацієнтами 1 групи. На підставі парного регресійного аналізу було зареєстровано взаємозв’язок маркерів кісткового метаболізму та показників вуглеводного обміну. Встановлено, що ОК негативно асоціюється з концентрацією глікованого гемоглобіну та індексом НОМА, а величина ДПІД з рівнем глікованого гемоглобіну. Також виявлений взаємозв’язок ОС зі станом кісткового обміну. Концентрація нітротирозину асоціювалася зі зниженням рівня ОК та ДПІД. Зростання величини 8-гідроксигуаніну асоціювалося з пониженням ДПІД. За результатами ROC-аналізу встановлено, що предикторну цінність щодо наявності ОП у хворих на ЦД 2 типу мають тривалість ЦД 2 типу, індекс НОМА, величина глікованого гемоглобіну, концентрація нітротирозину у сироватці крові. Доведено, що застосування тіотриазоліну до базисної терапії у хворих з поєднаним перебігом ЦД 2 типу та ОП супроводжується вірогідним зниженням активності маркерів оксидативного стресу, підвищенням остеосинтезу та зниженням кісткової резорбції.