Об'єкт – Інструменти стандартизації в системі міжнародної торгівлі. Мета – теоретико-методологічне обгрунтування використання інструментів стандартизації в системі міжнародної торгівлі, формування методики побудови інформаційної бази результатів впровадження стандартів у процесі реалізації експортного потенціалу вітчизняних підприємств. Методи – загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: аналізу та синтезу, теоретичного узагальнення і формальної логіки, системного підходу, класифікації, статистичного аналізу, графічний, експертної оцінки. Результати – теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в обгрунтуванні і узагальненні використання інструментів стандартизації в системі міжнародної торгівлі. Новизна – сформульовано теоретико-прагматичні підходи до побудови нової за змістом і характером системи стандартизації в Україні, що відповідатиме європейським директивам і вимогам, з виокремленням таких ключових елементів, як: система технічного регулювання, розроблення та застосування технічних регламентів, оцінка відповідності технічним регламентам, декларування відповідності, урахування вимог і очікувань споживачів щодо якості та безпеки продукції, вимоги до розроблення приватних стандартів тощо, що дозволить вітчизняним підприємствам долати технічні бар’єри, узгоджувати «правила гри» та координувати власну торговельну діяльність, дотримуватися обов’язкових і рекомендованих вимог у міжнародній торгівлі; вдосконалено теоретико-організаційні засади формування системи стандартизації відповідно до вимог СОТ та ЄС, які на відміну від наявних, ґрунтуються на комплексному підході, що передбачає розроблення чітких процедур, порядку та правил впровадження інструментарію стандартизації, а саме: технічних регламентів і норм, стандартів, оцінки відповідності; визначено концептуальні підходи до впровадження приватних стандартів у міжнародній торгівлі, які, на відміну від існуючих, включають весь складний спектр вимог щодо виробництва і реалізації продукції в кожній конкретній галузі економіки, всебічно враховують динамічні зміни в потребах і очікуваннях споживачів щодо забезпечення відповідного рівня якості і безпеки товарів, дозволяють вносити корективи в процеси досягнення поставлених цілей діяльності, ґрунтуються на загальноприйнятих керівних принципах захисту прав споживачів; вдосконалено науково-методичне обґрунтування організаційних заходів із впровадження в діяльність вітчизняних підприємств, що працюють на міжнародних ринках, інструментарію стандартизації, передусім технічних регламентів та оцінки відповідності, що, на відміну від наявних, зорієнтовано, передусім на узгоджене і комплексне їх застосування і дасть можливість таким підприємствам підвищити власний експортний потенціал та посилить їхні конкурентні позиції; розширено категорійний апарат, в рамках якого уточнено розуміння інструментів стандартизації в системі міжнародної торгівлі як сукупності впливів, що реалізуються через процеси технічного регламентування, застосування технічних норм і правил, оцінку відповідності вимогам технічних регламентів та сертифікацію відповідності, які використовуються в міжнародній практиці. Такий підхід сприятиме виробленню вітчизняних процедур стандартизації, адаптованих до міжнародних вимог та директив, забезпечить можливості для повної гармонізації як вітчизняних стандартів, так і прийнятих рішень в даній сфері діяльності; поглиблено наукові підходи до ідентифікації причин невикористання повною мірою потенціалу підприємства для освоєння міжнародних ринків через невідповідність застосовуваних стандартів у виробництві, врахування яких сприятиме впровадженню гармонізованих стандартів суб’єктами господарювання задля підвищення якості продукції та надання конкурентної переваги не тільки на внутрішньому, але і зовнішніх ринках; визначено науково-теоретичні аспекти формування системи стандартизації у міжнародній торгівлі згідно з вимогами ГАТТ/СОТ та ЄС, що дозволить удосконалити формування дорожньої карти гармонізації стандартів у практиці міжнародної торгівлі України, де суттєву роль відіграватимуть як урядові, так і неурядові організації. Впроваджено в практичну діяльність Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики міжпарламентського співробітництва, Управління міжнародного співробітництва та фандрайзингу Тернопільської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль ІТП», ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Сфера використання – Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
