Пилипів О. С. Особливості перебігу та лікування артеріальної гіпертензії з когнітивними порушеннями залежно від факторів ризику та ураження органів-мішеней

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності ранньої діагностики когнітивних порушень у хворих на Артеріальну гіпертензію (АГ) шляхом вивчення факторів ризику, особливостей добового профілю артеріального тиску, структурно-функціонального стану серця, рівнів холінестераз та впливу антигіпертензивної терапії при вказаних розладах. Визначені основні фактори ризику, які впливають на погіршення когнітивних функцій у пацієнтів з АГ. З’ясовано, що факторами ризику, які достовірно негативно впливають на когнітивні функції є вік пацієнтів, тривалість АГ, надмірна маса тіла та ожиріння, зниження швидкості клуб очкової фільтрації, куріння, а також підвищені рівні загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької густини, холестерину ліпопротеїнів дуже низької густини, тригліцеридів. Встановлено, що структурно-функціональні зміни лівого шлуночка, а саме гіпертрофія лівого шлуночка та його діастолічна дисфункція істотно асоціюються з когнітивими розладами. Досліджено стан когнітивних функцій залежно від ступеня нічного зниження Артеріального тиску (АТ). Зокрема встановлено, що недостатнє або надмірне зниження АТ вночі достовірно пов’язане з гіршими показниками когнітивних тестів у пацієнтів з АГ. Доведено, що низькі рівні ацетилхолінестерази в еритроцитах та бутирилхолінестерази в сироватці крові можуть бути преклінічними маркерами когнітивних порушень. З’ясовано, що нормалізація АТ на фоні прийому ефективної антигіпертензивної терапії, що включала комбінацію блокаторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи з блокатором кальцієвих каналів, дає змогу досягнути значного покращення субʼєктивного стану пацієнтів та показників когнітивних функцій, що підтверджено достовірним покращенням результатів нейропсихологічних тестувань.