Об'єкт: процеси хеджування підприємницьких ризиків українських підприємств-експортерів для покращення їх фінансового стану. Мета: удосконалення теоретико-методичних основ і науково-практичних рекомендацій щодо формування та впровадження інструментів хеджування підприємницьких ризиків українських підприємств-експортерів. Методи дослідження: діалектичний метод пізнання, наукової абстракції, індукції та дедукції, системний підхід, метод порівняння і синтезу, історико-логічний, класифікаційно-аналітичний, статистичні методи, економіко-математичне моделювання, екстраполяції, синергетичний, графічний. Запропоновано: вперше: розроблено методичний підхід до комплексного оцінювання підприємницьких ризиків, який враховує використання інноваційних показників шляхом проведення економетричного аналізу, що надасть можливість виокремити їх раціональний набір для якісного оцінювання подальших рівнів ієрархії та дозволить врахувати податково-тарифні, ринкові, зовнішньо-економічні, кон’юнктурні, маркетингові, техніко-технологічні, інформаційні, інформаційно-аналітичні, соціальної інфраструктури, інтелектуальні, кадрові ризики; удосконалено: методичний підхід до оцінювання підприємницьких ризиків, який розроблено на основі експертного визначення питомої ваги впливу кожного окремого виду ризику підприємств-експортерів, дозволяє виокремити значимий набір показників з метою пошуку резервів мінімізації підприємницьких ризиків; методичний підхід до оцінювання рівня підприємницького ризику, який враховує матрицю їх мінімізації на основі принципів їх хеджування на підприємствах-експортерах з урахуванням сучасних тенденцій в експортних відносинах та дозволяє спрогнозувати і вибрати оптимальний варіант одержання додаткового доходу підприємством-експортером; економічні функції підприємницьких ризиків, які враховують виробничу, інноваційну, захисну, аналітичну, регулятивну та соціальну функції, використання яких позитивно впливає на інвестиційно-інноваційний клімат; класифікацію підприємницьких ризиків, яка враховує виробничу, комерційну, фінансову, інвестиційну, ринкові складові, що дозволяє обмежити підприємницькі ризики, мінімізувати їх вплив на ефективність діяльності підприємств-експортерів; процес пошуку необхідного рівня хеджування підприємницьких ризиків підприємств, який подано за чотирирівневою ієрархією із застосуванням математичних методів обробки фінансової звітності і шкали якісних оцінок експертизи, що дозволить обґрунтовано вибирати способи і методи управління підприємницькими ризиками; набуло подальшого розвитку: понятійно-категоріальний апарат сутності поняття “підприємницькі ризики підприємств-експортерів”; визначення сутності поняття “хеджування підприємницьких ризиків”. Сфера використання: українські підприємства-експортери.
