Водоп’янов В. А. Клініко-метаболічні та гемодинамічні особливості у хворих на транзиторні ішемічні атаки

Обстежено 142 людини, з них 45 людей (31,6%) з ТІА КЕ – 1 група, 56 (39,2%) з ТІА АТ – 2 група та 41 (29,2%) людина контрольна група. На підставі комплексного клініко-метаболічного та гемодинамічного обстеження були виявлені основні диференційно-діагностичні критерії ТІА КЕ та ТІА АТ. Виявлені відмінності клінічної картини, локалізації, тривалості ТІА різного ґенезу та прогнозу ІІ. ТІА КЕ відповідає 2 ступеню тяжкості за класифікацією Є.В. Шмідта і Г.А. Максудова і має сприятливий прогноз розвитку ІІ за шкалою ABCD, ТІА АТ – 3 ступеню тяжкості за класифікацією Є.В. Шмідта і Г.А. Максудова і має не сприятливий прогноз розвитку ІІ за шкалою ABCD. У всіх хворих з ТІА АТ виявлено порушення показників плазмового обміну ліпідів у вигляді гіперліпідемій. Зміни гемостазу в обох групах мають зворотній характер, але в групі ТІА АТ більш значні зміни показників гемореології та гемокоагуляції. При дослідженні ендотеліальної дисфункції була встановлена патогенетична співзалежна кореляція ендотеліну-1 та NO. Прозапальний цитокін ФНП-α має незначну ескалацію у хворих в групі ТІА КЕ порівняно з ТІА АТ, що вказувало на переважно екстравазальні патогенетичні механізми оклюзії на відміну від ендоваскулярної при ТІА АТ, що корелюється з показниками гемостазу, Е-1 та NO. Визначено характерні доплерографічні показники для диференційної діагностиці ТІА КЕ та ТІА АТ, які змінені більш суттєво у хворих на ТІА АТ. Обґрунтовані запропоновані основні клініко-метаболічні та гемодинамічні маркери при ТІА КЕ та ТІА АТ для покращення лікувально-профілактичних заходів.