Маслова І. Г. Персоналізоване лікування хворих з болем в спині з урахуванням клініко - генетичних кореляцiй.

В основу роботи покладено клініко - неврологічне, нейропсихологічне, імунологічне та генетичне дослідження 138 пацієнтів з гострим неспецифічним болем в спині різної локалізації, які отримували 10-денний курс лікування нестероїдними протизапальними засобами. Були виявлені фактори, які впливають на характеристики больового синдрому в гострому періоді дорсалгій і їх перебіг на тлі лікування НПЗЗ, а також на ризики хронізації болю. Продемонстровано вплив локалізації болю в спині та його характеристики на різні аспекти якості життя пацієнтів, згідно опитувальника SF-36, а саме – більший рівень страждання фізичного здоров'я при люмбалгіях і люмбоішіалгіях і більший рівень страждання ментального здоров'я при більш краніальній локалізації болю - цервікалгіях, цервікокраніалгіях. Виявлено зв'язок між динамікою больового синдрому і рівнем прозапальних (інтерлейкін-1, інтерлейкін-6) і протизапальних (інтерлейкін - 10) цитокінів, а також кореляції між довгостроковими показниками болю та динамікою рівня цитокінів в перші дні лікування. Встановлено частоту патологічних мутацій гена CYP2C9 в популяції південно-східного регіону України, які мають патерн швидкої дії через повільний метаболізм НПЗЗ. Продемонстровано більш сильний знеболюючий ефект дії целекоксибу у пацієнтів, які є гетерозиготами за алелями CYP2C9 (Arg144Cys), CYP2C9 (IIe369Leu), а отже, і більший потенціал провокування побічних ефектів, особливо при наявності у пацієнтів попередньої патології шлунково-кишкового тракту, наприклад, шлунково - кишкових кровотеч в анамнезі, або супутньому прийомі інших препаратів, які метаболізуються тими ж ферментними системами. Створено новий персоніфікований підхід до діагностики та лікування гострого болю в спині у пацієнтів, який забезпечує краще прогнозування, більш ефективне і безпечне лікування і знижує ризики хронізації больового синдрому.