Дисертація присвячена комплексному дослідженню основних тенденцій розвитку американського жіночого «крутого» детективу (серії романів Сью Графтон, Сари Парецкі та Марсії Мюллер). Розглянута масова література та особливості її функціонування. Проведений аналіз критичних робіт свідчить, що, незважаючи на більш ніж двадцятирічну історію активного осмислення функціонування масової літератури, специфіка домінуючих в ній жанрів, до яких, безумовно, відноситься детектив, досі перебуває на стадії становлення.
У творах Сью Графтон, Сари Парецкі та Марсії Мюллер жанрова форма детективу зберігається, незмінними залишаються елементи сюжету: спочатку злочин, потім – його наслідки і розслідування і, нарешті, розкриття. У жіночому «крутому» детективі, як і в чоловічому, приватний сищик включений у перипетії сюжету, використовує не тільки свої інтелектуальні можливості, а й пістолет, а то й кулак. Разом з тим погляд на світ у жінки-детектива інший, дещо інші моральні й соціальні пріоритети, що передбачає інші методи розслідування та позначається на організації сюжету. Гендерні та любовні мотиви не змінюють жанрову матрицю, але визначають характер трансформації центральних образів, модифікацію ліній розвитку сюжету й розширюють зображувальні можливості детективу. Розглянувши образи головних героїнь детективних серій, можна спробувати виділити основні позиції, що характеризують жіночі образи в детективних романах: прагнення героїні реалізувати себе в суспільному житті і професійній діяльності; складні сімейні відносини; відсутність навичок ведення домашнього господарства; нехтування типовими жіночими стереотипами поведінки; особливий характер любовних відносин; бажання героїнь довести свою спроможність у професії на тлі загального скептицизму. Самостійність, незалежність і успішна адаптація – саме ті риси, які властиві героям популярних детективних серій. У дослідженні аналізується семантика та функція топоса «місто» у романах. Одним з найбільш важливих аспектів формули жіночого «крутого» детективу є зображення повсякденного побуту великого міста, для якого характерно етнічне розмаїття, різка класова відмінність і специфічні соціальні умови, що створюють можливості для злочинів. Можна говорити про те, що міста – вигадане місто Санта-Тереза, похмуре реально існуюче місто Чикаго і туманний мегаполіс Сан-Франциско, зображені у романах Сью Графтон, Сари Парецкі та Марсії Мюллер, – стають не тільки фоном, на якому розгортаються події детективних романів американських письменниць, а й повноправними героями.
Своєрідність жіночого «крутого» детективу виявляється у першу чергу в тематиці, проблематиці, оповідній техніці та особливостях центрального образу жінки – приватного сищика. У дисертації здійснено спробу проаналізувати особливості розвитку і функціонування жіночого «крутого» детективу, що може дати поштовх до подальшого дослідження цього внутрішньожанрового різновиду одного з найпродуктивніших та найпопулярніших жанрів масової літератури.
