Дисертація присвячена дослідженню принципів формування об’ємно-планувальних рішень екопоселень. Виявлені історичні передумови розвитку екологічних міст та поселень та енергоефективної архітектури. Розглянуті концепції поселень в доіндустріальну, індустріальну і в постіндустріальну епоху. Визначено методи системного підходу до архітектурно-планувальної структури екопоселень, де в якості підсистем виступають підсистема першого порядку - вулично-дорожня мережа та архітектура будівель і споруд, підсистема другого порядку - функціональна, конструктивна, композиційна, естетична, соціальна, фізико-психологічна, екологічна, технологічна та відеоекологічна складова. Розроблена типологізація екологічних поселень в залежності від їх цільового призначення і розв'язуваних ними завдань. Виявлені основні принципи розвитку екопоселень. Виявлено найпоширеніші типи розміщення екопоселення, які залежать від характеру рельєфу ділянки проектування. Розглянуто аспекти, пов’язані з завданнями архітектурної кліматології, і відокремлені режими експлуатації приміщень для мінімізації негативного та максимізації позитивного кліматичного впливу. Сформульовані основні принципи екологічного функціонування і розвитку житлової середи: принцип еко-рівноваги, принцип енергозбереження, еко - функціональний принцип, психофізіологічний принцип, принцип традиційності, принцип соціального комфорту. На базі виявлених принципів і прийомів сформовано модель організації архітектурно - планувальної структури екопоселення. Модель утворює собою сукупність чотирьох базових рівнів, які впливають безпосередньо на формування цієї структури: містобудівний, архітектурно-планувальний, еколого-технологічний та соціально-психологічний. Розроблені рекомендації щодо екологічних методів і засобів організації об’ємно-просторової структури екопоселень з умовним поділом на групи: територія екопоселення, організація вулично-дорожньої мережі, будівельні матеріали, організація екологічного будівництва та архітектурні заходи.
Ключові слова: екомісто, екопоселення, вулично-дорожня мережа, енергоефективна архітектура, урбоекологія, типологізація, пермакультура, дезурбанізація.
