При нейропсихологічному тестуванні хворих на інфаркт мозку у відновному періоді виявлені порушення психоемоційного статусу з переважанням змін основних доменів когнітивних функцій: спонтанної активності, погіршення пам’яті й контролю за виконанням завдань, розумової діяльності, емоційної лабільності. Легкі/помірні когнітивні розлади діагностовано у 42,2% хворих; більш виражені – у 57,8% досліджуваних.
Встановлено, що збереження та недостатній регрес когнітивних розладів у відновному періоді інфаркту мозку обумовлений повнотою групи (кластера) факторів ризику, основу якого складають артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, підвищена активність системи згортання крові й гіперглікемія. У формуванні й подальшому прояві легких/помірних когнітивних розладів одночасно беруть участь не більше двох патогенетичних факторів ризику; при більш виражених (деменція початкової стадії) їх кількість зростає від 3 до 4, що дає підстави стверджувати про наявність високої сполучуваності тяжкості когнітивних розладів з порушеннями в системі гемостазу, ліпідному й вуглеводному спектрах крові й артеріального тиску.
Доведено, що у хворих з НФР, такими, як АГ, зміненими показниками гемостазу, дисліпідемією й гіперглікемією, виявляються більш тяжкі гемодинамічні зміни у вигляді зниження швидкості кровообігу, його асиметрії, підвищення індексів резистивності.
Встановлено кореляційний зв’язок між ступенем когнітивних порушень і гемодинамікою, а саме резистивним індексом (r = + 0,79). Легкий/помірний ступінь нейропсихологічних розладів за шкалою MМSE, поєднується з менш вираженими порушеннями ЛШК.
Встановлено можливість збільшення ефективності комплексної медичної реабілітації хворих з ішемічними церебральними подіями за рахунок індивідуального підходу у виборі корекції НФР. При застосуванні запропонованого на цій основі лікувально-відновного комплексу відзначено більш швидкий і стійкий регрес неврологічних й емоційних розладів.
Встановлена ефективність використання в медичній практиці показників стану гомеостазу, ліпідного й вуглеводного обміну, артеріального тиску для прогноза відновного процесу й розробки раціональної тактики ведення хворих, включно медикаментозної, з наслідками ІМ.
Доведена висока ефективність використання оцінки стану якості життя у відновному періоді ІМ, оскільки зниження показників обумовлено порушеннями в психоемоційній і соціальній сферах, що виникли на фоні зміни фізичного функціонування, соматичного болю й погіршення загального здоров’я. Використання методики дозволяє проводити моніторинг ефективності застосовуваної індивідуалізованої реабілітації, включно медикаментозної, за змінами в динаміці психологічного емоційного здоров’я.
Використання запропонованої концепції медичної реабілітації у хворих з наслідками інфаркту мозку дозволяє досягти редукції неврологічних, когнітивних, емоційних розладів у відновному періоді у пацієнтів з більш тяжким первинним станом до рівня пацієнтів з більш легкими проявами ІМ, що має не тільки позитивний ефект на стан якості життя пацієнтів з наслідками ІМ, але й забезпечує зниження ступеня інвалідизації у майбутньому, за рахунок прицільної корекції основних факторів ризику розвитку інфаркту мозку та зниження негативного впливу когнітивних розладів та депресії на відновлювальний період реабілітації.
