Онищук Т. П. Роль статево-вікових та нейрогормональних факторів – галектину-3 і альдостерону в формуванні клінічного профілю і структурного ремоделювання в пацієнтів із гіпертонічною хворобою молодого і середнього віку

Дисертаційна робота присвячена вивченню актуальної задачі сучасної кардіології – удосконаленню прогнозування перебігу гіпертонічної хвороби (ГХ) ІІ стадії у пацієнтів молодого і середнього віку на підставі вивчення ролі статево-вікових та нейрогуморальних факторів – галектину-3 і альдостерону в формуванні клінічного профілю і структурного ремоделювання серця і судин. Вперше продемонстровано, що у пацієнтів з ГХ ІІ стадії молодого і середнього віку галектин-3 відіграє значну роль у розвитку порушень структурно-функціонального стану серця і сонних артерій, в той час як альдостерон – в процесах циркадної регуляції АТ. Визначені клініко-інструментальні чинники, які асоційовані з відносно високим вмістом галектину-3 (> 2,4 нг/мл) і альдостерону (> 325 пг/мл) у плазмі для даної популяції хворих. Уперше з'ясований клінічний профіль пацієнтів з різним рівнем галектину-3 і альдостерону та розроблена прогностична шкала непрямого визначення рівнів цих нейрогормонів у плазмі. Згідно з результатами розробленої шкали є реальна можливість визначати групи пацієнтів з відносно високим для даної популяції рівнем галектину-3 (> 2,4 нг/мл, 19 і більше балів за шкалою) і альдостерону (> 325 пг/мл, 24 і більше балів за шкалою) і виділяти прогностично несприятливі групи пацієнтів. Такий підхід надає можливість удосконалити стратифікацію перебігу ГХ ІІ стадії у пацієнтів молодого і середнього віку, проводити відбір пацієнтів для більш ретельної кардіо- і вазопротекції, що приведе до покращення якості життя і прогнозу перебігу захворювання у цих пацієнтів.