Тищенко А. Г. Особливості становлення й інституалізації харизматичних Церков у сучасній Україні (на прикладі Міжнародного християнського руху "Нове покоління")

У дисертації на прикладі Міжнародного християнського руху "Нове покоління" здійснено філософсько-релігієзнавчий аналіз процесів становлення й інституалізації харизматичних церков у сучасній Україні. Обґрунтовано наукову доцільність застосування в релігієзнавчому дослідженні процесів інституалізації харизматичних церков методології "case studies" (методу ситуаційного аналізу) як загального міждисциплінарного дослідницького підходу, який дозволив виявити специфіку процесів інституалізації харизматичного руху в Україні, виокремити автентичні риси теології та соціальної доктрини харизматів, які формуються паралельно з організаційним становленням харизматичних Церков. Запропоновано авторську періодизацію історії українського харизматичного руху: "рівайвелістський", "місіонерський" та "інституалізаційний". Розглянуто форми управління та церковну організацію харизматичного руху в Україні, представлену незалежними (конгрегаціоналістськими) та апостольськими Церквами, що мають різну модель церковного лідерства та менеджменту. Виявлено, що в процесі формування теології харизматизму акцент з теології духовних дарів зміщується на практичне богослов'я. Прогнозується, що сучасна богословська концептуалізація харизматичної євангелізації має призвести до формалізації соціальної доктрини харизматичних церков у доктринальному документі. Висновується, що активна соціальна та громадянська позиція українських харизматичних Церков, створений ними значний соціальний капітал сприяють поступовому покращенню їх суспільного іміджу та руйнації упередженого громадського ставлення.