У дисертації здійснено багатоаспектне дослідження гротеску в художній та художньо-публіцистичній прозі Дж. Свіфта, зокрема в романі «Мандри Гуллівера» та памфлетах сатирика.У роботі відзначено, що гротеск у літературній творчості Дж. Свіфта тісно пов’язаний із філософськими ідеями доби Просвітництва та громадсько-політичною діяльністю письменника. У дисертації визначено специфіку і динаміку гротескних форм письменника. Проаналізовано вияви гротеску на різних рівнях художнього тексту, виявлено своєрідність гротескних структур, їхню типологію, поетику, способи створення у художній прозі письменника, досліджено взаємодію авторської та читацької свідомості у смисловому полі гротескного світу митця. Крізь призму специфіки й динаміки гротескних форм у дисертаційному дослідженні розкрито особливості художнього світобачення Дж. Свіфта-просвітителя, його погляди на місце людини в соціумі, її роль у культурно-історичному процесі, вплив суспільства на особистість.
Конкретно-історичний план гротескних форм у памфлетах письменника забезпечують реалістичні художні деталі, пародія, іронія, історичні й політичні алюзії,ремінісценції та ін.Як спосіб художньої типізації гротеск у памфлетних творах письменника відзначається умовністю та філософською узагальненістю. Це досягається завдяки використанню символіки, алегорії, античних і біблійних алюзій та ремінісценцій, «одивненню» звичних явищ, уведенню «незвичного» в сучасний контекст тощо. Характерною особливістю гротеску в памфлетах Дж. Свіфта є риторична стихія. Відповідно в памфлетній творчості Дж. Свіфта зростає значущість мовно-стилістичних засобів створення гротеску.
У романі «Мандри Гуллівера» простежується розгалуженість різновидів і розширення семантико-функціональних особливостей гротеску. Гротеск у романі Дж. Свіфта виявляється в художніх образах, сюжетно-композиційних рішеннях, мотивно-тематичних комплексах, наративній структурі, художньому часі й просторі, мові, жанрово-стильовій дифузії. В описах країн, які відвідав головний герой роману Дж. Свіфта, утілені гротескні світи, що виконують різноманітні художні функції: викривально-критичну, аналітично-пізнавальну, попереджально-прогностичну, риторично-діалогічну. Форми гротеску в романі «Мандри Гуллівера» функціонують у полі концептів «людина», «держава», «природа», «наука», «свобода», «розум» та ін. Гротескні форми в романі є гнучкими, динамічними й відкритими для інтерпретацій. З метою надання їм смислової багатогранності письменник застосовує різноманітні засоби: уведення гротескних структур у різні контексти, поетика «дивного», висвітлення з різних точок зору, створення ілюзії достовірності фантастичного, перенесення сучасних персонажів і подій у чарівний світ тощо. У дисертації виявлено традиції й новаторство Дж. Свіфта в галузі гротеску на тлі доби й у контексті літературного процесу.
