Лук’янцева О. Ю. Клініко-патогенетичні особливості та гендерні відмінності енурезу у дітей

Дисертація присвячена вивченню клініко-патогенетичних особливостей та гендерних відмінностей первинного енурезу у дітей з метою вдосконалення діагностичних і терапевтичних підходів. Проведено комплексне обстеження 90 дітей з первинним енурезом віком від 6 до 17 років за допомогою спеціально розробленої анкети «Карта комплексного медичного обстеження дитини з енурезом» з урахуванням гендерних відмінностей. Встановлено, що виникнення захворювання залежить від впливу несприятливих факторів у період вагітності, пологів, які викликають анте -перинатальні гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС. Показано вплив підтримуючих провокуючих чинників різних соматичних і гострих хронічних інфекційних захворювань у виникненні первинного енурезу. Проведено поглиблений аналіз клініко-анамнестичних, сомато-неврологічних даних. Встановлено, що найбільш інформативними для уточнення патогенезу та визначення алгоритму лікування є дані ЕЕГ, УЗД сечового міхура з визначенням залишкового об'єму сечі, бактеріологічне дослідження сечі на патогенну флору та визначення чутливості до антибіотиків, визначення особистісних та поведінкових характеристик дітей та особливості внутрішньосімейних відносин. На основі отриманих результатів встановлено, що гіпертонічний тип сечового міхура був виявлений уХ- (42,42 ± 6,13)% і у Д - (58,33 ± 10,28) %, p ≥ 0,05. Гіпотонічний тип діагностували у Х - (57,58 ± 6,13) % і у Д - (41,67 ± 10,28) %, p ≥ 0,05. За результатами психодіагностичного обстеження встановлено наявність більш виражених ознак невротичного розвитку особистості у групі дівчаток, хворих на первинний енурез, порівняно з хлопчиками. Розроблено методики диференційованого підходу до обстеження та лікування первинного енурезу у дітей з урахуванням гендерних особливостей. Доведено ефективність застосування в комплексному лікуванні дітей з первинним енурезом метаболічної терапії і нікотиноїл гамма-аміномасляної кислоти у вигляді іонно-гальванічних процедур на попереково-крижовий відділ хребта. Обґрунтовано призначення специфічної антибактеріальної та протизапальної терапії для усунення латентного запального процесу.