Гоцуляк Н. Я. Роль mTOR-сигнальної мережі у регуляції локомоторних властивостей пухлинних клітин під впливом мікрооточення

Дисертаційна робота присвячена ідентифікації, розмежуванню та характеристиці функцій ізоформ p85S6K1, p70S6K1 та p60S6K1 кінази S6K1, як елементів mTOR-сигнальної мережі, у процесі сприйняття сигналів, генерованих пухлинним мікрооточенням, та їх трансформації у регуляції рухливості пухлинних клітин. Показано здатність mTOR/S6K1-сигнальної ланки у клітинах раку молочної залози сприймати та опосередковувати вплив молекул паракринної сигналізації фібробластів. Продемонстровано здатність дермальних фібробластів паракринно посилювати активність міграції клітин раку молочної залози у двовимірних та тривимірних умовах, за одностороннього впливу та двосторонньої взаємодії, а також залучення до регуляції цієї активації mTOR/S6K1-сигнальної ланки. Показано, що дія молекул паракринної сигналізації, продукованих фібробластами, може нейтралізувати ефект рапаміцину на рухливість пухлинних клітин. Продемонстровано здатність дермальних фібробластів обмежувати активність міграції клітин раку молочної залози за умов прямої фізичної взаємодії у тривимірних умовах. Встановлено залучення ізоформ р85S6K1, р70S6K1 та р60S6K1 кінази S6K1 та відмінності їхніх ролей у: регуляції клітинної рухливості під впливом паракринної сигналізації фібробластів; підтриманні нормальної морфології клітин раку молочної залози; здатності до самоорганізації у просторі у вигляді багатоклітинних сфероїдів та реалізації стратегій клітинної міграції; регуляції активності елементів PI3K/AKT/mTOR-сигнального шляху ‒ кіназ AKT, GSK-3β та eEF2K; регуляції ступеню фосфорилювання білків S6, RAPTOR та білків-мішеней кінази AKT; експресії білків клітинної адгезії ‒ CD326, CD227 та CD66e; експресії білків клітинної адгезії з функціями механорецепції ‒ CD29 та CD44; активності регулятора реструктуризації адгезивних контактів ‒ кінази FAK; активності експресії білків цитоскелету ‒ β-актину та гістіоспецифічних ‒ цитокератинів і віментину; експресії білка щільних контактів ‒ ZO-1. Розроблено та адаптовано модифікацію моделі «раневої поверхні», що уможливлює вимірювання з її використанням міграційної активності клітин за умов співкультивування.