Пепко В. О. Санітарно-гігієнічна оцінка вольєрних комплексів для диких копитних тварин та удосконалення технології їх утримання

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U100718

Здобувач

Спеціальність

  • 16.00.06 - Гігієна тварин та ветеринарна санітарія

24-03-2021

Спеціалізована вчена рада

К 64.070.01

Харківська державна зооветеринарна академія

Анотація

У дисертаційній роботі проаналізовано умови утримання диких копитних тварин (олень благородний та лань європейська) у вольєрних комплексах, надана санітарно-гігієнічна оцінка джерелам водопостачання та ґрунтам на етапі створення вольєрного комплексу. Досліджено мінеральне забезпечення диких копитних тварин в умовах вольєрного утримання. Встановлена не належна забезпеченість тварин протеїном та мінеральними речовинами. Встановлено, що дворазове застосування препарату «Епідез-гель протипаразитарний» протягом року тваринам на фоні скорегованого раціону призводить до підвищення трофейних якостей рогів, починаючи з І сезону на 7,6 та 6,9 % відповідно, а застосування даної схеми протягом 3-х сезонів дозволяє покращити трофейні якості рогів обох видів тварин на 14,7 та 14,4 % та м’яса за рахунок підвищення масової частки протеїну, жиру, золи а також вмісту мікроелементів: Цинку, Купруму, Феруму, Мангану, Кобальту і Селену. У диких копитних тварин установлена наявність 15 видів ендопаразитів та 39 видів акарид, при цьому зараженість гельмінтами становила (за екстенсивністю інвазії) від 20 до 100 %, а ектопаразитами – до 78 %. Застосування тваринам препарату «Епідез-гель протипаразитарний» призводило до зниження середньої кількості личинок нематод в 1 г екскрементів: починаючи з 14-ої доби досліду вона набувала вірогідного зниження – на 57,5 і 42,9 % відповідно і залишалася такою до кінця досліду, зокрема, на 21-шу та 28-му добу зниження становило 78,9 та 78,7 % і 82,4 та 76,7 % відповідно відносно початку експерименту. Під час виконання дезакаризації диких копитних з використанням «чесальних стовпів» препаратом «Акаротак Д.В.» (емульсія піддьогтярної води і 0,025 % амітразу) протягом 4-х годин спостерігався високий ефект: коефіцієнт захисної дії (КЗД) у середньому становив 73,4 %, через добу відлякувальна дія препарату почала поступово послаблюватися (КЗД становив 68,9 %, через 3 доби КЗД був на рівні 52,9 %, а на 7-му – 23,4 % (16,0–38,7 %), що сприяло необхідності проводити обробки тварин за умов інтенсивної інвазії акаридами не рідше, ніж один раз на 7 днів. Розраховані обсяги інвестицій для функціонування вольєрного комплексу для диких копитних тварин та економічна ефективність застосування сучасних ветеринарних препаратів. На основі одержаних даних удосконалено технологію організації та функціонування вольєрного комплексу з утримання оленя благородного та лані європейської шляхом впровадження схеми дегельмінтизації диких копитних тварин, яка включає використання принад з гелевою формою фенбендазолу («Епідез-гель протипаразитарний», два рази на рік) поряд із дезінвазією ґрунтів у місцях підгодівлі препаратом «Епідез» (0,1–0,3 % водними розчинами в кількості 250–300 см3/м2) та спосіб лікувально-профілактичної дезакаризації копитних тварин, який включає затосування препарату «Акаротак Д.В.» (емульсія піддьогтярної води і 0,025 % амітразу) за допомогою «чесальних стовпів» не рідше, ніж один раз на 7 днів поряд із дезакаризацією обладнання у місцях підгодівлі за відсутності тварин препаратом «Акаротак Е» з розрахунку 10 дм3 розчину на 1000 м2.

Файли

Схожі дисертації