У науковій роботі на сучасному методичному рівні розроблено та удосконалено новий напрямок лікування безпліддя у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників, який включає вітамінний комплекс з інозитолом та вітамін D3 у прегравідарній підготовці контрольованої овуляторної стимуляції рекомбінантним гонадотропіном пролонгованої дії – корифолітропіном-альфа «Елонва» в протоколах із антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону та подвійним введенням тригера агоніста гонадотропін-рилізинг-гормону «Диферелін» (у дозі 0,2 мг/мл та через 12 годин додатково в дозі 0,1 мг/мл), який впливає на дозрівання ооцитів і процес запліднення. Установлено гормональний дисбаланс у жінок із безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників, зокрема підвищення концентрації тестостерону, антимюлерового і лютеїнізуючого гормонів, зниження концентрації фолікулостимулювального гормону, при цьому концентрація гормонів репродуктивної системи залежала від індексу маси тіла. Доведено, що застосування жінками із безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників вітамінного комплексу з інозитолом та вітаміну D3 протягом 8-ми тижнів знижує концентрацію андрогенів та підвищує концентрацію естрогенів, що свідчить про нормалізацію овуляції, при цьому в день введення тригера овуляції концентрація естрадіолу була в 1,14 раза та прогестерону, відповідно, в 1,50 раза нижчою, порівняно з традиційною схемою контрольованої овуляторної стимуляції. Підтверджено, що при синдромі полікістозних яєчників найважливішими параметрами для оцінки овуляторного резерву є базальна концентрація антимюлерового гормону, рівень фолікулостимулювального гормону та співвідношення лютеїнізуючий гормон / фолікулостимулювальний гормон, а також кількість антральних фолікулів та об’єм яєчників при ультразвуковому дослідженні. Проведено порівняльну характеристику і встановлено, що використання контрольованої овуляторної стимуляції зі застосуванням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону та тригера агоніста гонадотропін-рилізинг-гормону «Диферелін» за схемою: 0,2 мг/мл, і через 12 год – 0,1 мг/мл, дозволяє значно знизити ризик синдрому гіперстимуляції яєчників (1,6 % жінок), тоді як при контрольованій овуляторній стимуляції за довгим протоколом він виявляється у 92,00 % жінок. Доведено практично однакову результативність контрольованої овуляторної стимуляції у жінок із безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників за довгим та модифікованим коротким протоколами, що підтверджено кількістю отриманих зрілих ооцитів. Зіставлено відносну кількість досягнутих клінічних вагітностей у жінок із безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників, яким проводили контрольовану овуляторну стимуляцію за модифікованим коротким протоколом (47,62 %) та за довгим протоколом при свіжому переносі ембріонів (40,91 %), що обґрунтовує ефективність використання прегравідарної підготовки та оптимізованих протоколів контрольованої оваріальної стимуляції з антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону та рекомбінантного гонадотропіну корифолітропіну-альфа за методикою відтермінованого кріопереносу ембріонів.
