Лях С. І. Прогнозування перебігу симптомних аневризм черевної аорти при їх хірургічному лікуванні

У роботі викладено теоретичне обґрунтування і нове вирішення питань діагностики та лікування хворих з симптомними аневризмами абдомінального відділу аорти шляхом впровадження запропонованих технологій, спрямованих на зменшення кількості ускладнень і показників летальності. У дисертаційній роботі систематизовано дані діагностичних досліджень, виявлено клінічні особливості розвитку найбільш частих ускладнень симптомних ААВА, обгрунтувано провідну роль УЗД, УЗДС і КТ у діагностиці локалізації, розмірів та об'єму аневризм і запропоновано ряд етіопатогенетичних варіантів пріоритетних напрямків діагностики та хірургічного лікування хворих з симптомними ААВА. На великому клінічному матеріалі доведено можливість хірургічного лікування ААВА з використанням мінідоступу і розроблених способів тимчасового гемостазу черевної аорти і вибору показань для хірургічного лікування патології черевної аорти На основі розробленого в клініці способу ранньої діагностики предіктора розриву аневризми з метою прогнозу у роботі представлено результати аналізу взаємозалежності рівня фракції матриксної металлопротеїнази - 9 в плазмі крові та факторів ризику виходів симптомних ААВА – симптомності, діаметру і швидкості зростання. За даними проведеного дослідження оцінено можливості прогнозування предіктора розриву аневризми і створено алгоритм прийняття рішення з лікувальної тактики у хворих із симптомними ААВА. У роботі доведено, що резекція ААВА нерідко пов'язана з виникненням грізних ускладнень, серед яких превалює ішемічний коліт. С метою попередження розвитку ішемічних ускладнень, пов'язаних з великим обсягом резекції ААВА, обгрунтовано діагностичну та прогностичну значущість об'єктивних методів дослідження - прямої електроманометріі та ультразвукового дуплексного сканування внутрішніх клубових і нижньої брижової артерій в оцінці адекватності кровопостачання лівої половини ободової і прямої кишок. Доведено, що морфофункціональні та ультраструктурні зміни, які у тканини судинної стінки в місцях анастомозів при розшаровуючій ААВА, знижують репаративні можливості ендотеліоцитів і впливають на порушення ламінарності струму крові. Аналіз результатів проведеного дослідження і порівняльних результатів різних способів лікування дозволив визначити групи хворих для проведення традиційного лікування, «відкритих» хірургічних втручань і можливостей використання в клінічній практиці мініінвазивних технологій. Для своєчасної діагностики запропоновано доступні в практичній охороні здоров'я клініко-лабораторні методики а також ціла низка класифікаційних критеріїв при ААВА