Бабинкіна І. Б. Хірургічне лікування декомпенсованих форм хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок з урахуванням корекції показників флебогемодинаміки

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U101181

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.03 - Хірургія

29-03-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 64.609.01

Харківська медична академія післядипломної освіти

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 «Хірургія» (222 – Медицина). – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2021. До основи роботи покладено вивчення результатів хірургічного лікування 102 раніше неоперованих хворих із посттромбофлебітичною хворобою нижніх кінцівок у декомпенсованій стадії ХВН (С4-6 класів по СЕАР) із недостатністю перфорантних вен гомілки. Залежно від методу усунення низького горизонтального вено-венозного скидання пацієнтів було розподілено на дві групи: основну групу склали 52 (51%) пацієнта, яким було виконано субфасціальну дисекцію неспроможних перфорантних вен з мінідоступу; до групи порівняння увійшли 50 (49%) пацієнтів, яким була виконана ендоскопічна дисекція неспроможних перфорантних вен. Найбільш часто неспроможні перфорантні вени знаходили в зоні Cockett (у 75,5-85,4% пацієнтів) і в середній третині гомілки по задньо-внутрішній поверхні (у 30,5%). Одноетапну індивідуалізовану хірургічну тактику з передбачуваним втручанням на МПВ; субфасціальною дисекцією перфорантних вен з мінідоступу в поєднанні з різними варіантами усунення вертикального рефлюксу, з інтраопераційною склеротерапією й паратібіальною фасціотомією виконували пацієнтам з мультиперфорантною недостатністю всіх фасціальних футлярів з діаметром перфорантних вен 5-6 мм і більше, особам з лімфедемою 1 ступеня та страждаючим на рецидивуюче бешихове запалення, а також пацієнтам з тунельним (турнікетним) синдромом і склерозом субфасціального простору. Розроблена методика дозволяє досягти регресу трофічних порушень, знизити кількість нагноєнь ран з 4,0% до 1,9%, уникнути розвитку гематом і лімфатичних ускладнень і в комбінації з методами пластичного закриття ран домогтися прискорення епітелізації ран. Застосування розробленої хірургічної тактики лікування хворих з ПТФХ дозволило скоротити терміни перебування в стаціонарі з (8,3±2,87) до (6,29±0,3) діб (р<0,01), знизити кількість післяопераційних ускладнень в ранньому післяопераційному періоді з 14% до 3,8% (р<0,01), досягти хороших і задовільних результатів у 82,6% пацієнтів у віддаленому періоді та уникнути рецидивів трофічних виразок. Ключові слова: хронічна венозна недостатність, трофічні виразки, посттромбофлебітична, варикозна хвороби.

Файли

Схожі дисертації