Дисертація присвячена обґрунтуванню надання медичної допомоги першому поколінню нащадків, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, на первинній ланці. Розроблена система моніторингу стану здоров’я ґрунтується на проведеному епідеміологічному аналізі вперше виявленої захворюваності на непухлинні хвороби за чотирнадцятими класами МКХ-10, від народження до 18-річчя за період 1987–2016 рр.. Вивчення стану здоров’я ППН, як когорти, так і з урахуванням часу народження нащадків після аварії, проводилося, зважаючи на стать, за показниками розвитку непухлинної захворюваності: групами здоров’я, структурою та динамікою рівнів захворювань за трирічними періодами спостереження (до 3 років, 4–6, 7–9, 10–12, 13–15, 16¬–18 років). Вхідною інформацією для формування когорти досліджуваних була база даних «Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проведена оцінка стану здоров’я 35 893 осіб віком до 18 років, з них 18 138 – нащадків чоловічої статі (НЧС), 17 755 – нащадків жіночої статі (НЖС), які мешкають на радіаційно забруднених територіях Київської, Житомирської, Рівненської та Чернігівської областей України. Встановлено, що основним непухлинними захворюваннями, які впливають на стан здоров’я ППН є хвороби ендокринної системи, органів дихання та органів травлення. З досягненням 18-річчя третина ППН мають хронічні захворювання. Інвалідизація нащадків від народження до 18 років (0,19%-1,18%) відбувалася за рахунок захворювань, пов’язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи. Найбільша захворюваність встановлена серед нащадків, народжених в перші роки після аварії ( 1987–1990), найменша – через 11–13 років (1996–1999). Достовірної різниці у розвитку непухлинної захворюваності серед ППН за гендерною ознакою не встановлено. Визначена тенденція до росту хвороб органів дихання, ендокринної системи та органів травлення при дорослішанні нащадків.
Представлена функціонально-організаційна модель забезпечення нащадків першого покоління постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, проживаючих на радіоактивно забруднених територій, віком від трьох до 18 років медичною допомогою в умовах реформування галузі охорони здоров’я. Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню, розробці та впровадженню концептуальної моделі гендерної рівності в охороні здоров’я України. Її метою визначено інтеграцію принципу гендерної рівності в охорону здоров’я та забезпечення рівних можливостей для чоловіків та жінок при отриманні послуг охорони здоров’я залежно від їх потреб.
