У дисертаційній роботі вирішено актуальні проблеми дослідження хвороб бульб картоплі грибної та нематодозної етіології на різних за стійкістю сортах і зразках диких видів картоплі, а також визначено ефективність препаратів різної дії у системі захисту.
Діагностовано розвиток фітопатогенів на бульбах картоплі та змішаного інфікування збудниками грибного та нематодозного походження – фомозно-фузаріозного та фузаріозно-нематодозного. Установлено, що умови зберігання бульб, зокрема вологість повітря, можуть значно змінювати прояв зовнішніх ознак ураження збудниками сухої фузаріозної гнилі.
За результатами фітопатологічного аналізу 32 сортів картоплі ідентифіковано 13 видів фітонематод: три з яких – облігатні паразити, два – мікогельмінти та вісім – сапробіонти. Фітопаразитичні нематоди виду Ditylenchus destructor виявлено на сортах Случ (34 %) та Скарбниця (36 %). Ditylenchus dipsaci (12 %) та Pratylenchus pratensis (65 %) виявлено на сорті Скарбниця. Гриби роду Fusarium ідентифіковано на п’яти сортах картоплі (від 21,5 % до 45 %) та Alternaria Ness. – на двох сортах картоплі (від 5,0 % до 6,5 %).
Досліджено видовий склад грибів роду Fusarium на сорті Скарбниця: Fusarium sambucinum Fuck. із частотою виявлення 71,66 % та F. avenaceum (Fr.) Sacc. – 28,33 %. На сорті Беллароза: F. sambucinum – 75,0 % та F. oxysporum (Schlecht.) Snyd.et Hans – 20,0 % та F. avenaceum – 5,0 %.
В умовах Правобережного Полісся України за зберігання бульб інтродукованих сортів картоплі втрати врожаю від дії збудників сухої фузаріозної гнилі становили 0,9–11,5 %. Залежно від рівня або ступеня ураження бульб картоплі під час зберігання від слабкого до високого (слабкий – 10 %, середній – 25 %, високий – 50 %), відбувалося зниження вмісту сухих речовин, крохмалю, вітаміну С та каротину, тобто погіршення їхньої якості.
За результатами оцінки стійкості, установлено, що у 17 сортів картоплі іноземної та української селекцій ураження сухою фузаріозною гниллю становило 3,8–15,7 %. За групою стиглості бульби ранніх сортів картоплі мали рівень ураження збудниками сухої фузаріозної гнилі в межах 3,8–15,7 %, а середньоранні – 6,5 до 11,7 %. Із 42 зразків, відібраних з 18 диких видів картоплі, 40 не мали ураження сухою фузаріозною гниллю.
Найефективнішими схемами хімічного захисту проти ураження збудниками сухої фузаріозної гнилі на природньому інфекційному фоні виявилися такі схеми застосування: для сорту Гала – протруйник Шедевр + регулятор росту рослин Потейтін; технічна ефективність становила 56,58 %. Для сорту Рів’єра – протруйник Шедевр + біостимулятор росту рослин Стимпо; протруйник Ас-Селектив + біостимулятор росту рослин Потейтін; технічна ефективність від 56,20 до 56,70 %. Найвищі показники урожайності становили для сорту Рів’єра, протруйник Шедевр + регулятор росту рослин Потейтін – 35,34 т/га.
Найбільш дієвими схемами застосування препаратів на інфекційних фонах проти ураження збудниками сухої фузаріозної гнилі та звичайної парші картоплі визначено такі: протруйник Ровраль Аквафло + регулятор росту Потейтін; протруйник Селест Топ, 312,5 FS + регулятор росту Потейтін; протруйник Максим 025 FS + регулятор росту рослин Потейтін. Технічна ефективність проти сухої фузаріозної гнилі становила від 64,53 до 68,86 %; звичайної парші – від 54,90 % до 66,18 %. Найвищий показник урожайності при застосуванні протруйника Ровраль Аквафло + регулятора росту Потейтін – 31,90 т/га.
Ефективність розробленого комплексу заходів захисту виробничих посівів картоплі досліджено у ФГ «Габенець» урожайність виробничих посівів становила 50,2-58,1 т/га. За результатами фітопатологічних досліджень на чотирьох сортах картоплі Карлена, Фантазія, Опал та Кібіц, у контрольних варіантах було ідентифіковано гриби роду Fusarium (без застосування технології), проте на виробничих посівах фітопатогенів не виявлено.
Розрахунки економічної ефективності застосування препаратів дають змогу стверджувати, що використання протруйника Шедевр і регулятора росту рослин Потейтін на сорті картоплі Рів’єра дозволяє отримати прибуток у розмірі 36,2 тис. грн / га за рентабельності 113,1 %.
