Полканов А. А. Феномен камерного співу: від естетичних настанов до музично-семантичних властивостей.

У дисертації виявляється історична та образно-смислова динаміка розвитку камерного співу як окремого музичнотворчого феномена, з’ясовуються його сучасні типологічні семантичні настанови, визначається місце камерно-вокальної творчості у жанровій системі музичного мистецтва. Розкривається спорідненість герменевтичного та діалогічного підходів до образного змісту та мовної специфіки камерно-вокальної музики. З’ясовуються провідні тенденції стильового становлення камерного співу та відповідні до цього композиційні принципи, виявляється специфіка жанроутворення у камерно-вокальній музиці на переході від XIX до XX століття та від XX до XXI-го. Охарактеризовані провідні жанрові форми камерно-вокальної музики в творчості сучасних українських композиторів, зокрема одеських, висвітлена специфіка авторської програмності як полісемантичного феномена, показового для камерно-вокальної творчості. Вивчення жанрових засад, провідних стильових тенденцій розвитку камерного співу як сфери академічного професійного музичного мистецтва дозволяє сформувати сталий підхід до вивчення стилістики і семантики сучасного камерно-вокального твору. Виокремлюються естетичні та семіологічні якості камерного співу, що визначають його власні типологічні ознаки та сучасне стильове значення. Доводиться, що важливим фактором камерного вокального інтонування виступає змістовна ускладненість камерного циклу, його підпорядкування достатньо широкій естетичній концепції, образній програмі, семантичне розростання «зсередини», також специфічна вокально-інтерпретативна мовна категоризація психологічної «картини світу».