Котовщиков М. С. Оцінка якості життя та віддалених результатів хірургічного лікування хворих на холедохолітіаз

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U101657

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.03 - Хірургія

29-04-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.01

Харківський національний медичний університет

Анотація

Метою дослідження було поліпшення результатів хірургічного лікування хворих на жовчнокам’яну хворобу, ускладнену холедохолітіазом, на основі індивідуалізації вибору методу відновлення жовчотоку з урахуванням якості життя хворих у віддалений період. Робота базується на аналізі результатів хірургічного лікування 293 хворих на ЖКХ, ускладнену холедохолітіазом. Вік хворих коливався від 18 до 83 років, середній вік при цьому склав 58,1±0,8 років. Залежно від методу відновлення жовчотоку хворі були розділені на 3 групи. Першу групу склало 110 (37,5%) хворих, яким виконувалась холецистектомія з накладанням холедоходуоденоанастомозу (ХДА); другу групу - 80 (27,3%) хворих, яким була виконана холецистектомія (ХЕ), трансдуоденальна папілосфінктеропластика (ТДПСП); до третьої групи увійшло 103 (35,2%) пацієнти, яким була виконана ендоскопічна папілосфінктеротомія (ЭПСТ) з подальшою лапароскопічною холецистектомією. Найбільш частим ускладненням був розвиток післяопераційного панкреатиту, достовірно більш високий після виконання ТДПСП. У функціональних пробах печінки виявлено ознаки ураження печінкових клітин, порушення гомеостазу. Морфологічні зміни печінки проявлялися увигляді виражених процесів некрозу та склерозу, паренхіматозної білкової і осередкової жирової дистрофії, у стромі виявлялися лімфоїдно-гістіоцитарні інфільтрати в перипортальній сполучній тканині, різке розширення артерій, вен, жовчних проток у ділянці тріад і потовщення їхніх стінок, поширення сполучної тканини на міжчасточкову сполучнотканинну капсулу. Оцінка стану біліодигестивних анастомозів і позапечінкових жовчних проток у віддалені терміни виявила структурні зміни хронічного запального характеру, склеротичні зміни частіше спостерігалися у хворих після накладання ХДА та залежали від методики відновлення жовчотоку. У показниках якості життя виявлено розбіжності, пов'язані безпосередньо з видом хірургічного втручання. Встановлено, що кращим методом хірургічного лікування хворих з холедохолітіазом є операція ЕПСТ. За наявності протипоказань до цього оперативного втручання оптимальний вибір методу лікування хворих проводиться з урахуванням даних про можливі ранні і віддалені ускладнення і показників якості життя пацієнтів

Файли

Схожі дисертації