Носик О. В. Оптимізація медичного опромінення пацієнтів в проекційній рентгенодіагностиці

Носик Ольга Валеріївна. Оптимізація медичного опромінення пацієнтів в проекційній рентгенодіагностиці. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю: 03.00.01 – Радіобіологія. – ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор’єва НАМН України», Харків, 2021. – ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», Киів, 2021. Дисертаційна робота присвячена питанням оптимізації радіаційного захисту пацієнтів та можливості зниження радіаційних ризиків додаткових випадків онкологічних захворювань у населення України внаслідок досліджень у проекційній рентгенодіагностиці. У роботі аналізовано структуру рентгенівських досліджень, парк рентгенівського обладнання в Україні та умови проведення різних видів рентгенодіагностичних досліджень за підсумками анкетування. За результатами проведених досліджень доз пацієнтів запропоновано національні діагностичні рекомендовані рівні для 10 рентгенографічних, 3 флюороскопічних видів досліджень та мамографії. Для вивчення еквівалентних та ефективних доз пацієнтів проведено 116 фантомних моделювань умов опромінення пацієнтів з використанням антропоморфного гетерогенного фантома дорослої людини для 8 видів рентгенографічних досліджень та флюорографії на аналогових та цифрових апаратах; визначено коефіцієнти переходу від дозиметричних величин, які контролюються на практиці, до значень еквівалентних та ефективних доз. За результатами проведених оцінок встановлено, що абсолютний очікуваний ризик виникнення додаткових випадків онкологічних захворювань за рахунок проведення рентгенодіагностичних досліджень у проекційній рентгенології складає 2323 випадки на рік, при цьому основний внесок формує плівкова флюорографія – 1495 випадів, тоді як цифрова флюорографія складає лише 339 випадків. Загальний атрибутивний ризик виникнення онкологічних захворювань (додатковий ризик до фонової захворюваності) від усіх видів процедур проекційної рентгенодіагностики становить 1,5 %, з якого 0,95 % додає плівкова флюорографія. Таким чином, вивчення доз пацієнтів та впровадження у практику концепції національних діагностичних рекомендованих рівнів дозволяє проводити обґрунтування рентгенодіагностичних досліджень та розробляти шляхи оптимізації радіаційної безпеки при медичному діагностичному опроміненні. Це буде сприятиме зниженню як індивідуальних доз пацієнтів, так і колективних ефективних доз та радіаційних ризиків виникнення додаткових випадків онкологічних захворювань у населення України при збереженні необхідної діагностичної якості. Ключові слова: рентгенівська діагностика, дози опромінення пацієнтів, діагностичні рекомендовані рівні, оптимізація, еквівалентні дози, ефективні дози, радіаційні ризики.