Дисертаційна робота присвячена удосконаленню діагностичної та прогностичної оцінки стану персистуючих фетальних комунікацій у новонароджених дітей різного гестаційного віку на основі комплексних клініко-інструментальних досліджень з вивченням діагностичної ролі серцевих звуків та розробкою алгоритму скринінгу природжених вад серця.
Дослідження мало три етапи. На першому етапі була проведена діагностична оцінка функціонування фетальних комунікацій (насамперед, відкритої артеріальної протоки) у доношених та пізніх недоношених дітей без клінічних проявів кардіальної патології в ранньому неонатальному періоді щодо можливості диференційної діагностики з природженими вадами серця та дослідженням значущості електронної аускультації серця з записом фонокардіограми (ЕФКГ), як засобу ранньої скринінгової діагностики.
Для виконання поставленого завдання були обстежені 114 доношених та пізніх недоношених дітей гестаційного віку 35 0/7 - 41 6/7 тижнів з допплерехокардіографічними ознаками відкритої артеріальної протоки (група грВАПд); 42 доношені та пізньо недоношені дитини гестаційного віку 35 0/7 - 41 6/7 тижнів з допплерхокардіографічними ознаками природжених вад серця (грПВС), що були діагностуванні після народження; 167 доношених та пізніх недоношених дітей гестаційного віку 35 0/7 - 41 6/7 тижнів без допплерехокардіографічних ознак відкритої артеріальної протоки та природжених вад серця (грК). Критерії включення щодо означених груп: відсутність пренатально діагностованої кардіальної патології, клінічних ознак гемодинамічних чи респіраторних порушень або інших клінічних ознак, які потребували б додаткових обстежень, відсутність патологічних серцевих шумів в ранньому неонатальному періоді, відсутність патологічних відхилень показників пульсоксиметрії у віці старше 24 годин.
На другому етапі проводилось вивчення особливостей фонокардіографічних проявів у недоношених новонароджених дітей з відкритою артеріальною протокою (ВАП), які потребували проведення інтенсивної терапії, та дослідження діагностичних можливостей ЕФКГ для оцінки гемодинамічної значущості ВАП. Для виконання поставленого завдання були обстежені 45 недоношених новонароджених гестаційного віку 26 0/7 - 35 6/7 тижнів з відкритою артеріальною протокою (грВАПн), які не мали пренатально діагностованої кардіальної патології чи постнатально діагностованих природжених вад серця та потребували лікування у відділенні інтенсивної терапії протягом першого місяця життя.
Заключний етап – розробка алгоритму використання ЕФКГ для діагностики і прогнозування стану ВАП у доношених та пізніх недоношених дітей, що знаходилися у пологовому стаціонарі та мали допплерехокардіографічні ознаки ВАП.
Статистично значимих відмінностей в частоті пре- та інтранатальних факторів ризику між групами новонароджених (грВАПд, грК, грПВС) не виявлено.
При проведенні ДЕхоКГ у дітей групи грВАПд достовірно вищими (порівняно з групою грК) були швидкості трансклапанних кровотоків (р < 0,05) та швидкості кровотоку в області перешийка аорти (р < 0,05). У дітей групи грПВС (порівняно з групою грК) також достовірно вищими були швидкості трансклапанних кровотоків (р < 0,01) та швидкості кровотоку в області перешийка аорти (р < 0,005). У дітей групи грПВС достовірно вищими (порівняно з групою грВАПд) були швидкості трансмітрального (р < 0,001), транстрикуспідального (р < 0,05), трансаортального кровотоку (р < 0,001).
Була доведена наявність статистичних відмінностей показників s1_a_max/ s2_a_max та s1_width/s2_width першої точки вислуховування у дітей різного гестаційного віку (26 0/7-41 6/7 тижні) в перші 120 годин життя.
Аналіз показника s1_a_max/ s2_a_max у дітей перших 120 годин життя з різним гестаційним віком показав, що діти гестаційного віку 33-35 тижнів з функціонуючою артеріальною протокою мали достовірно вищі
Було проведено порівняння параметрів ЕФКГ недоношених дітей, які були гемодинамічно стабільними (на момент обстеження і протягом наступних 24 годин) і дітей з ознаками гемодинамічної нестабільності. Н
Було виявлено, що ВАП продовжувала функціонувати після трьохмісячного віку у 1,8 % дітей, у яких ВАП виявлялась в перші дні життя, і в цьому віці розцінювалася як ПВС. Застосування комп’ютерної аускультації серця з подальшим аналізом ФКГ дозволило виявити відмінності у співвідношенні показників, що характеризують різні акустичні феномени гемодинаміки у новонароджених із ВАП в перші дні після народження, в залежності від прогнозу її закриття. Найбільш показовою була достовірність відмінностей у показнику s1_a_max/s2_a_max. ROC - крива прогностичної значущос
