Толочко О. Я. Інверсія як риторична фігура: семантичний механізм та експресивний потенціал (на матеріалі англійської й української мов).

Дисертацію присвячено аналізу інверсії як явища функційно-експресивного синтаксису, пов’язаного, зокрема, з категоріями порядку слів та актуального членування речення в контексті загального комунікативно-дискурсивного статусу повідомлення. У праці вперше на матеріалі контекстів зі стилістично маркованими інверсивними реченнями здійснено дослідження експресивної семантики емотивно та концептуально значущих контекстів з інверсивними реченнями за різнорівневими параметрами експресивності їх наголошених елементів. З’ясовано стратегії досягнення належного ступеня емотивної виразності контекстів з експресивно маркованими інверсивними реченнями в кореферентних міжмовних парах, пов’язаних транслятивними відношеннями з урахуванням компенсаторних можливостей у межах цих пар. Підтверджено, що будь-яка експресивно немаркована мовна одиниця може набути емоційної виразності завдяки мовному й позамовному контексту, а вияв експресії в канві висловлювання має безпосередній стосунок до емоційно-оцінних блоків, що творять емотивну структуру висловлювання та тексту, яка створюється за допомогою фразового наголосу, лексичних компонентів речення й певних синтаксичних моделей.