Жарікова Д. О. Поліморфізм за локусами асоційованими з генами Е, в українських сортах та лініях сої (Glycine max (L.) Merr.)

Дисертація присвячена вивченню алельного стану генів фотоперіодичної чутливості Е1, Е2, Е3, Е4, Е7 в генотипах сортів і селекційних ліній сої, створених у різних селекційних центрах України, та оцінці впливу алелів генів Е на агрономічні ознаки рослин сої, при вирощувані в Правобережному Лісостепу України. За допомогою молекулярно-генетичного аналізу за мікросателітними та алель-специфічними маркерами визначено поліморфізм за генами фотоперіодичної чутливості Е1, Е2, Е3, Е4, Е7 для 22 сортів вітчизняної та іноземної селекції і 29 ліній сої, з яких 19 ліній, створених шляхом гібридизації, 10 ліній, створених з викорастанням хімічного мутагенезу. У дослідженому матеріалі генотипування за МС-локусами Sat_038, Satt100, Satt229, Satt319, Satt354, Satt365 продемонструвало високий рівень генетичного поліморфізму; виявлено 28 алелів (4,7 алелі/локус), що свідчить про високе генетичне різноманіття за дослідженими локусами зчепленими з генами Е. За результатами наших досліджень панель з вказаних шести МС-локусів може бути запропонована для диференціації і ідентифікації сучасних сортів сої української селекції та створення їх генетичних паспортів. ПЛР-аналіз з алель-специфічними маркерами до алелів локусів Е3 і Е4 показав, що більшість сортів і ліній сої української селекції характеризується домінантними алелями – 70% за геном Е3 і 75% за Е4.