Кушнєрова О. А. Клініко-патогенетичні особливості перебігу Епштейна-Барр вірусної інфекції у ВІЛ-інфікованих

З метою визначення клініко-патогенетичних особливостей Епштейна-Барр вірусної інфекції у пацієнтів з ВІЛ, оцінки впливу АРТ при означеній патології і розробки алгоритмів виявлення хронічної реактивованої ВЕБ- інфекції та прогнозування розвитку ВЕБ асоційованих лімфом, було проведено проспективне дослідження за участю 110 пацієнтів. Із обраної когорти хворих, 57 ВІЛ-інфікованих мали клініко-лабораторні підтвердження наявності ко-інфікування вірусом Епштейна-Барр, 53 хворих становили групу порівняння (ВІЛ- інфекція без ко-інфекції ВЕБ). Встановлено, що Епштейна-Барр вірусна інфекція у пацієнтів з ВІЛ характеризується: значною кількістю випадків захворювання серед молодих осіб віком до 40 років (61,4 %), домінуванням парентерального шляху зараження ВІЛ (56,1 %); високим відсотком пацієнтів з захворюваннями, асоційованими з ІІІ та IV стадіями ВІЛ (86,0 %); збільшенням вірогідності виявлення високого вірусного навантаження ДНК ВЕБ в сироватці крові за високих титрів специфічних сумарних антитіл до VCA Ig G ВЕБ (р <0,001); встановленими зв’язками між виявленням високих концентрацій в крові ДНК вірусу Епштейна-Барр та розвитком неходжкінських лімфом (р =0,002). Відсутність АРТ терапії достовірно збільшує ризик розвитку лімфом (р =0,009). Встановлено, що антиретровірусна терапія позитивно впливає на перебіг ВІЛ- інфекції з ко-інфікуванням ВЕБ, що підтверджується достовірним зниженням кількісного вмісту ДНК ВЕБ в сироватці крові (р <0,001); прямою кореляцією зростання рівня гемоглобіну, відносної та абсолютної кількості CD4+ лімфоцитів зі сприятливим прогнозом (р =0,027; р =0,042; р =0,016 відповідно) та зворотною кореляцією між зниженням рівня Т-лімфоцитів CD3+ і лейкоцитів CD45+ за умови відсутності АРТ і розвитком несприятливого перебігу ко-інфекції (р=0,050). Встановлено, що у 11,1% хворих на тлі АРТ при відсутності прийому протипухлинної хіміотерапії визначається регрес неходжкінських лімфом. На підставі розроблених багатофакторних математичних моделей створено алгоритми виявлення хронічної реактивованої ВЕБ- інфекції у ВІЛ-інфікованих пацієнтів з діагностичною ефективністю 66,4-70,9 % та прогнозування високого ризику розвитку лімфом у пацієнтів з ко-інфекцією ВЕБ та ВІЛ за сумарною бальною оцінкою 7 показників із прогностичною точністю 91,0 %.