Шевельова О. В. Значення первинного рівня клініко-імунологічних і вірусологічних показників ВІЛ статусу в прогнозуванні ефективності високоактивної антиретровірусної терапії та ризиків несприятливого перебігу захворювання

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0421U102949

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.13 - Інфекційні хвороби

12-05-2021

Спеціалізована вчена рада

Д 64.609.05

Харківська медична академія післядипломної освіти

Анотація

Дисертація присвячена удосконаленню тактики ведення ВІЛ-інфікованих пацієнтів на підставі оцінки ефективності високоактивної антиретровірусної терапії (ВААРТ) та прогнозування несприятливого перебігу захворювання в залежності від початкового рівня й динаміки CD4+T-лімфоцитів та вірусного навантаження РНК ВІЛ. З’ясовані фактори ризику розвитку несприятливого прогнозу захворювання у 450 ВІЛ-інфікованих пацієнтів на тлі прийому ВААРТ. Встановлено основні причини втрати пацієнтів когорти з спостереження протягом 5 років, зокрема припинення прийому ВААРТ – 15,3%, смерть від причин, пов’язаних з ВІЛ − 14,0%, смерть від причин, не пов’язаних з ВІЛ і СВІС − 3,1%. Предикторами несприятливого перебігу ВІЛ-інфекції на тлі ВААРТ виявились 10 факторів: вік старше 40 років (r =0,14, p <0,003), чоловіча стать (r =0,18, p <0,007), 4 клінічна стадія ВІЛ-інфекції (r =0,26, p <0,000), пізнє призначення АРТ у зв’язку з пізнім зверненням (r =0,16, p <0,000), Lg початкового вірусного навантаження РНК ВІЛ >4,88 копій/мкл (r =0,22, p <0,001), коінфекція ВГВ (r =0,12, p <0,022), низька прихильність до ВААРТ (r =0,48, p <0,000), початковий рівень CD4+Т-лімфоцитів ≤160 клітин/мкл (r= -0,30, p <0,000) та рівні CD4+Т-лімфоцитів ≤228 клітин/мкл через 6 (r =-0,29, p <0,000) та 12 (r =-0,20, p <0,005) місяців ВААРТ. На основі отриманих предикторів побудована математична модель прогнозування несприятливого перебігу ВІЛ-інфекції на тлі ВААРТ, що дозволяє прогнозувати ризик летальності пацієнтів за сумарною бальною оцінкою 10 показників з високою прогностичною точністю (точність прогнозу – 89,7%; чутливість – 76,2%; специфічність – 94,0%). Створена на основі сучасних статистичних програм і системного аналізу соціально-демографічних та клініко-лабораторних показників математична прогностична модель дозволяє застосовувати алгоритм раннього прогнозу розвитку перебігу захворювання та в подальшому проводити динамічне спостереженні через 6 та 12 місяців і в залежності від виявлених результатів враховуватися при корекції терапії.

Файли

Схожі дисертації