Зоц Я. В. Діагностичне значення стресових гормонів у хворих на гострі бактеріальні менінгіти

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностики та прогнозування наслідку гострого бактеріального менінгіту на підставі визначення стану основних гормонів стресу, активності неспецифічних ферментів і нейронспецифічної енолази у цереброспінальній рідині і сироватці крові. Проаналізовано клінічні та лабораторні дані 127 хворих на ГБМ залежно від ступеня тяжкості хвороби з урахуванням преморбідного стану, віку та статі пацієнтів. У 66 хворих на ГБМ менінгококової та пневмококової етіології оцінено вміст стресових гормонів, лактату, активність ферментів – лактатдегідрогенази, креатинкінази, холінестерази та нейронспецифічної енолази у цереброспінальній рідині і сироватці крові залежно від етіології, ступеня тяжкості та наслідку хвороби. Показано, що підвищення активності нейронспецифічної енолази у цереброспінальній рідині залежить від ступеня тяжкості гострого бактеріального менінгіта, у сироватці крові – від ступеня тяжкості, етіології та наслідку хвороби, а виявлений дисбаланс стресових гормонів як у цереброспінальній рідині, так і в сироватці крові – від ступеня тяжкості та етіології гострого бактеріального менінгіта. Встановлено, що зміни вмісту лактату, активності лактатдегідрогенази і холінестерази у цереброспінальній рідині хворих на гострий бактеріальний менінгіт сприяють тяжчому перебігу патологічного процесу. Виявлено зв’язок між підвищенням умісту адренокортикотропного гормону і трийодтироніну у цереброспінальній рідині хворих на гострий бактеріальний менінгіт пневмококової етіології, підвищенням умісту кортизолу й активності нейронспецифічної енолази, зниженням умісту адренокортикотропного гормону у сироватці крові з летальним наслідком хвороби.