Дисертацію присвячено проблемі вивчення результатів хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози (ПКПЗ), що отримані завдяки використанню розробленої діагностичної й хірургічної тактики на основі нових сучасних технологій. На підставі комплексного клінічного дослідження і аналізу причинно-наслідкових чинників різних видів гострого та хронічного панкреатиту запропоновано ряд етіопатогенетичних напрямків діагностики та хірургічного лікування хворих на ПКПЗ. Виявлено особливості клінічної картини у хворих із ПКПЗ, а також конкретизовано зміни біохімічного гомеостазу, які характерні для раннього періоду перебігу ПКПЗ. Розроблено і впроваджено в клініку спосіб лікування псевдокіст підшлункової залози з використанням сучасних лазерних технологій. В роботі встановлено мінімальну шкідливу дію лазерного випромінювання під час вапоризації на стінку псевдокісти підшлункової залози в межах грануляційного шару, незалежно від її зрілості, розмірів і виразності запального процесу. Утворений струп коагуляційного некрозу не пошкоджує фіброзний шар капсули, в результаті чого виключається пошкодження прилеглих органів. Завдяки гісто-морфометрічному дослідженню доведено, що лазерне випромінення з довжиною хвилі 1470 нм, на потужності 15 Вт, в імпульсному режимі 900 мс, з інтервалом між імпульсами 100 мс та енергією імпульса 13,5 Дж не визиває руйнації клітин позаструпово, а викликає лише зворотні біоенергетичні та дистрофічні зміни. При цьому явища сухого некрозу виникають виключно у межах струпу. За результатами дослідження створено шкалу клінічної діагностики, що дозволяє об'єктивізувати діагностику псевдокіст ПЗ і прогнозувати її результат за допомогою бальної оцінки ранніх ознак дисфункції ПЗ. Мініінвазивний спосіб лазерної вапорізації (СЛВ) псевдокіст із попереднім УЗ-скануванням, за допомогою якого виконується втручання в перші години після надходження хворого на ПКПЗ до клініки, дозволяє виявити наявність точного обсягу рідини у полості утворення і прийняти обґрунтоване рішення щодо вибору подальшої хірургічної тактики. Проведення раннього мініінвазивного втручання дає можливість підтвердити наявність ПКПЗ, післяпанкреатичні ускладнення, виконати їх лазерну корекцію, а також здійснити профілактику можливих ускладнень, що не обтяжують при цьому стан хворого. Застосування в клініці ранніх мініінвазивних втручань дозволяє істотно скоротити терміни госпітального етапу лікування і досягти задовільних функціональних результатів вже в ранньому післяопераційному періоді. У роботі представлено систему прогнозування результатів, що дозволяє виділити і систематизувати таких хворих за клінічними групами з однотипністю вирішення тактичних завдань і дає можливість застосувати диференційований підхід до хірургічного лікування різних видів псевдокіст ПЗ. Ці положення мають важливе наукове значення при визначенні прогнозу перебігу та потенційної небезпеки виникнення несприятливих наслідків у хворих на ПКПЗ. Розроблено стандартизований алгоритм лікувально-діагностичної тактики при ПКПЗ, що дозволяє зменшити подальший розвиток ускладнень. Аналіз результатів проведеного дослідження і порівняльних результатів різних методик лікування дозволив визначити групи хворих для проведення в клінічній практиці традиційного лікування – «відкритих» хірургічних втручань і мініінвазивних технологій із застосуванням способу лазерної вапорізації. В дісертаційній роботі зазначено, що висока ефективність розробленого способа мініінвазивного хірургічного лікування із використанням СЛВ у комплексі із медикаментозною терапією (антибактеріальна та спазмолітічна терапія, детоксіційна та вітамінотерапія), безпека застосування, можливість безпечного виконання та доступність вказаних засобів обґрунтовують доцільність їх використання при хірургічному лікуванні хворих на ПКПЗ і дозволяють рекомендувати їх для широкого впровадження у практику охорони здоров’я.
