Дисертацію присвячено зниженню частоти акушерських і перинатальних ускладнень у здорових жінок шляхом оптимізації допологової підготовки на підставі вивчення предикторів аномалій пологової діяльності, визначення порогів больової чутливості, стану особистої та ситуативної тривожності, показників стрес-лімітуючої та стрес-реалізуючої систем організму.
На підставі ретроспективного аналізу вивчено особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та перинатальні результати розродження здорових першонароджуючих. Встановлено, що вагітність у першонароджуючих жінок супроводжується значною кількістю ускладнень, а саме: загрозою переривання, анемією, раннім гестозом, безсимптомною бактеріурією, гестаційним пієлонефритом, гіпертензією вагітних. В пологах ці жінки мали високий показник аномалій пологової діяльності, передчасного розриву плодових оболонок, дистресу плода, оперативного розродження, низьку оцінку новонароджених за шкалою Апгар. Післяпологовий період ускладнювався дефектами плаценти та оболонок, розривом шийки матки та промежини. З’ясована частота та основні варіанти аномалій пологової діяльності у цих жінок, а саме: слабкість та дискоординація пологової діяльності.
Визначено, що під час вагітності та пологів здорові першонароджуючі переживали психоемоційний стрес, що спричиняв зміни ситуативної та особистої тривожності, найбільш виражені в активну фазу погогів.
Вивчено характер змін показників стрес-реалізуючої та стрес-лімітуючої систем в активну фазу пологів та встановлено кореляційний зв'язок з показниками психологічного стану, що надало можливість поглибити існуючі дані про патогенетичні механізми порушень пологової діяльності та розвитку перинатальної патології. Визначено характер больового синдрому в пологах та застосовані методи знеболення у здорових першонароджуючих.
Встановлено, що партнерські пологи зменшують психологічне навантаження та поліпшують показники стрес-реалізуючої й стрес-лімітуючої систем здорових першонароджуючих, підвищують поріг болю, але зберігається високий рівень особистої та ситуативної тривожності, високий показник рівня кортизолу та значна частина жінок, які оцінювали біль, як сильний та нестерпний, що обумовлювало необхідність подальшого удосконалення допологової підготовки.
Розроблено та впроваджено алгоритм допологової підготовки у здорових першонароджуючих, що включає: психофізичну підготовку, партнерську підтримку, транскраніальну електростимуляцію структур головного мозку та застосування розчинного магнію, який покращує психологічний стан, позитивно впливає на показники стрес-реалізуючої та стрес-лімітуючої систем, підвищує больовий поріг та поріг терпимості болю.
Запропонований алгоритм допологової підготовки здорових першонароджуючих сприяє зниженню частоти ускладнень в пологах та післяпологовому періоді, покращенню процесів післяпологової адаптації, зниженню рівня перинатальної патології та зменшенню медикаментозного навантаження.
