Рутковська О. М. Методика організації позаурочної роботи учнів з трудового навчання. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології). – Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Полтава, 2021.
Роботу виконана у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка. Захист відбудеться у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка.
Дисертаційне дослідження присвячене проблемі організації позаурочної роботи учнів із трудового навчання.
Актуальність дослідження зумовлена оновленням законодавчої бази й освітніх стандартів сучасної середньої освіти, що потребує відповідних змін у системі організації предметного навчання, зокрема й трудового навчання. Розробка засад організації трудового навчання учнів 5-9-х класів в умовах Нової української школи обумовлює необхідність формування творчої, усебічно розвиненої особистості учня під час урочної та позаурочної діяльності. Це актуалізує необхідність оновлення підходів до шкільної освіти, розширення можливостей реалізації завдань трудового навчання учнів у позаурочний час.
Навчальними планами закладів загальної середньої освіти (далі – ЗЗСО) передбачені три основні форми організації трудового навчання: уроки, самостійна позаурочна робота учнів, екскурсії, трудова практика. У зв’язку з тим, що навчальний час на позаурочну самостійну роботу учнів складає 1/3 загального навчального часу, велике значення має правильна її організація, яка гарантує оволодіння знаннями і практичними навичками, необхідними для набуття учнями базових і ключових компетентностей, визначених Державним освітнім стандартом базової і повної загальної середньої освіти. Це зумовлює необхідність оновлення форм організації і методів позаурочної навчальної діяльності учнів із трудового навчання.
Однак, вивчення поглядів І. Андрощука, О. Биковської, В. Вербицького, І. Веримійчика, О. Коберника, М. Пелагейченка, Б. Ступарика, Д. Тхоржевського, А. Цини, Л. Чистякової та ін. на найбільш ефективні форми організації навчального процесу вказує на відсутність обґрунтування питань щодо сутності, змісту і структури позаурочної діяльності учнів із трудового навчання, принципів, організаційно-методичних умов формування, критеріїв, показників та рівнів готовності учнів до позаурочної діяльності цього виду. Це пояснюється тим, що в навчальних планах шкіл урочній формі навчання належить надмірно перебільшена питома вага. Закріплена низкою постанов першої половини 30-х років минулого століття, урочна форма утвердилася на противагу бригадно-лабораторному методу, який безпідставно було вилучено, що з часом перетворилося на серйозне стримування розвитку середньої школи. Кардинальні заходи в цьому напрямку ще не знайдені і не реалізовані.
Цій проблемі приділяється велика увага в державних документах, зокрема в Законі України «Про освіту» (2017 р.), Концепції «Нової української школи» (2016 р.), «Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років», Державному стандарті базової середньої освіти (2020 р.), Типовій освітній програмі для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (2021 р.), листі МОН України від 27.07.2012 № 1/9-530 «Щодо виховання сучасного громадянина в полікультурному середовищі засобами позакласної роботи» та ін.
Багатоаспектність проблеми методики організації позаурочної роботи учнів із трудового навчання знайшла своє відображення у різних напрямах педагогічних досліджень, які здійснюються на рівнях загальної середньої та вищої педагогічної освіти.
Теоретико-методичні засади професійної підготовки вчителя трудового навчання до організації позаурочної роботи з трудового навчання розглянуті в дослідженнях І. Андрощука, І. Веремійчика, О. Коберника, В. Титаренко, Д. Тхоржевського, А. Цини, Л. Чистякової. Теоретичні засади організації позаурочної діяльності учнів у контексті виховного процесу розглядаються в наукових працях В. Береки, О. Биковської, О. Благосмислова, М. Близнюка, В. Вербицького, М. Грищенка, Л. Делінгевич, К. Делікатного, Г. Костюка, О. Кудрі, Г. Майбороди, В. Онищука, Г. Пустовіта, Б. Ступарика та ін.
Вивчення наукових джерел, нормативних документів, щодо позаурочної роботи учнів, дало змогу виявити, що, незважаючи на значний доробок цих та інших науковців, проблема методики позаурочної роботи учнів, нереалізованість її можливостей у трудовому навчанні сучасних ЗЗСО освіти вимагає пошуку нових підходів до удосконалення змісту, форм, методів та засобів організації трудового навчання учнів у позаурочний час.
