Деркач О. В. Соціальна відповідальність в системі управління конкурентоспроможністю суб'єктів аграрного бізнесу

Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню теоретичних та практичних проблем здійснення соціальної відповідальності суб’єктів аграрного бізнесу в системі управління їх конкурентоспроможністю. Вивчено еволюцію та обґрунтовано ознаки типології поглядів щодо становлення соціальної відповідальності бізнесу як економічної категорії. Розкрито сутність, форми прояву, систему об’єктів та суб’єктів соціальної відповідальності суб’єктів аграрного бізнесу. Ідентифіковано особливості формування та спрямування соціальних інвестицій як основної умови реалізації соціальних проектів в аграрній сфері. Удосконалено методичний інструментарій оцінки ефективності соціальних інвестицій суб’єктів аграрного бізнесу. Оцінено трансформації структури соціально-економічних зв’язків суб’єктів аграрного бізнесу. Розвинено напрями функціонального управління соціальної відповідальності контексті підвищення їх конкурентоспроможності. Обґрунтовано механізм активізації соціальної відповідальності суб’єктів аграрного бізнесу. Визначено закономірності залежності конкурентоспроможності аграрних підприємств та інших суб’єктів аграрного бізнесу від інтенсивності здійснення ними соціальної відповідальності. Значну увагу в дисертації приділено аналізу особливостей формування соціальних інвестицій, їх ефективності та впливу на підвищення рівня конкурентоспроможності суб’єктів аграрного виробництва. Проведено економічну оцінку потенціалу підвищення конкурентоспроможності суб’єктів агробізнесу на засадах реалізації їх соціальної відповідальності. Визначено стратегічні перспективи та пріоритетні напрями розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні з врахуванням міжнародного досвіду. Обґрунтовано концептуальні засади побудови організаційно-економічного механізму управління здійсненням соціальної відповідальності суб'єктів аграрного бізнесу на основі формалізації впливу стану та динаміки соціальних складових їх економічного потенціалу їх конкурентоспроможність, економічну ефективність основної діяльності та стабільність економічного розвитку. Запропоновано методичний підхід до трансформації структури соціально-економічних зв’язків суб'єктів мікрорівня як ключової домінанти формування стратегії розвитку суб'єктів аграрного бізнесу в контексті впливу активних процесів використання інструментарію здійснення соціальної відповідальності, який забезпечує соціально-економічний захист складових їх конкурентного потенціалу. Обґрунтовано теоретичні основи здійснення соціальної відповідальності суб'єктами аграрного бізнесу на основі систематизації теоретичних засад та комплексного врахування дії ринкового й регуляторного механізмів з огляду на підвищення конкурентоспроможності суб'єктів аграрного бізнесу та їх продукції з подальшим формуванням проактивної моделі здійснення соціально-відповідальної виробничо-комерційної діяльності. Визначено систему принципів формування організаційно-економічного механізму активізації соціальної відповідальності суб'єктів аграрного бізнесу шляхом їх доповнення принципами: поліструктурності, який розкриває дуалістичний зміст економічної природи та багаторівневість механізму соціальної відповідальності суб'єктів агробізнесу, комплементарності, який передбачає стратегічну узгодженість складових елементів механізму та економічних горизонтів розвитку, ідентичності, який усуває протиріччя у врахуванні впливу різні фактори на конкурентоспроможність суб'єкта аграрного бізнесу, а також інституційної визначеності, який зумовлює склад та форми інструментів впливу процедур здійснення соціальної відповідальності на конкурентоспроможність суб'єкта. Розвинуто наукове тлумачення поняття «соціальні інвестиції суб'єктів агробізнесу» шляхом формалізації сутнісно-змістових характеристик вказаного складного соціально-економічного явища та його розгляду через призму застосування в якості інструмента підвищення конкурентоспроможності та економічної ефективності діяльності зазначених суб'єктів в контексті досягнення ефектів зростання їх економічного потенціалу, подовження життєвого циклу та посилення ринкових позицій.