Левада О. А. Особливості клінічної структури рухового дефіциту у хворих з різною локалізацією мозкового півкульового інсульту за даними комп'ютерно-томографічних дослідженнь

Проведено клінічне, комп'ютерно-томографічне, електроміографічне обстеження 111 хворих, що перенесли півкульовий мозковий інсульт не раніше 3 місяців від початку захворювання. Вираженість постінсультного парезу залежала від глибини ураження кортико-спінального тракту, а вираженість спастичності - від глибини ураження кортико ретикулярного тракту. Пропорціональне або диспропорціональне пошкодження даних шляхів визначає особливості розподілу парезу та спастичності в уражених кінцівках. Ослаблення тривалого гальмування та гомосинаптичної депресії Н-рефлексу закономірно зростає по мірі збільшення глибини патологічного фокусу відносно заднього стегна внутрішньої капсули. Формування патологічних рухових синдромокомплексів залежить від комбінацій ураження півкульових струкрур, що регулюють моторику. Ураження домінантної півкулі більш значуще для виникнення тяжкого дефіциту рухів верхньої кінцівки. Запропонований локалізаційно-об'ємний індекс дозволяє більш точно оцінити вплив об'ємного фактора на ступінь і сп ецифіку рухових розладів. Розроблена клініко-комп'ютерно-томографічна градація постінсультних кіст дозволяє об'єктивізувати тяжкість і особливості клінічної структури рухового дефіциту на етапі раннього відновного періоду захворювання.