Об'єкт дослідження: хворі з гострими хірургічними захво-рюваннями та травмами живота, яким виконано діагностичну лапароскопію та лапароскопічні операції з приводу гострого холециститу, гострого панкреатиту, гострого апендициту, спай-кової кишкової непрохідності та спайкової хвороби черевної порожнини Мета дослідження: поліпшити результати діагностики й ліку-вання гострих хірургічних захворювань і пошкоджень живота, розробивши алгоритм застосування діагностичної та лікуваль-ної лапароскопії у невідкладній хірургії. Методи дослідження: клінічні, лабораторні та променеві ме-тоди. Гнучка ендоскопія (езофагогастродуоденоскопія, коло-носкопія). Об'єктивну оцінку діагностичної лапароскопії ви-значали за критеріями чутливості та ефективності. Контроль-но-динамічну та лікувальну лапароскопію фіксували та оціню-вали за допомогою відеозаписів. Статистичні методи. Практичне значення отриманих результатів: доведена мо-жливість виконання діагностичної та лікувальної лапароскопії під місцевим знеболюванням розширює коло установ, здатних застосовувати метод у практичній роботі. Висока інформатив-ність лапароскопії в хворих із сполученою травмою живота і голови у діагностиці першого етапу двомоментного розриву селезінки, внутрішньочеревних ушкоджень при проникаючих пораненнях живота розширюють показання до застосування діагностичної лапароскопії при травмах. Запропонована гільза для динамічної лапароскопії дозволяє здійснювати повторні лапароскопії та внутрішньочеревні введення лікарських пре-паратів без повторних проколів, розрізів і троакарних лапаро-центезів. Розроблені способи обробки кукси червоподібного відростка при проведенні лапароскопічної апендектомії та спосіб діагностики запальних захворювань підшлункової зало-зи, запропоновані пристрої для виконання лапароскопії і на-кладення швів на рани після введення лапароскопічних ін-струментів розширюють можливості діагностики та поліпшу-ють результати лікування хворих з гострою хірургічною пато-логією і травмами живота. Розроблений алгоритм допоможе орієнтуватися в послідовності застосування традиційних діаг-ностичних методик, місці та ролі діагностичної і лікувальної лапароскопії та лапаротомії в діагностиці та лікуванні гострих хірургічних захворювань і ушкоджень живота. Наукова новизна отриманих результатів: вперше, на відміну від синдромологічної класифікації, що визначає ком-плекс ознак, які характеризують захворювання, розроблено семіотичну класифікацію, що визначає можливі захворювання або травми живота за лапароскопічною ознакою. Вперше про-ведено об'єктивну порівняльну оцінку чутливості й ефектив-ності традиційних методів діагностики та лапароскопії у хво-рих з гострими хірургічними захворюваннями та травмами живота. Вперше, за результатами лапароскопічних холеци-стектомій, переглянутий канонізований у традиційній "відкритій" хірургії 72-годинний обмежувальний оптимальний термін виконання невідкладної операції. Вперше запропоно-вано класифікацію варіантів переходу від лапароскопії до ла-паротомії з обмежувальним тлумаченням конверсії. Вперше запропоновано алгоритм, що визначає роль і місце лапароскопії в послідовності діагностичних і лікувальних за-ходів у хворих з гострою хірургічною патологією живота. Ступінь впровадження: результати дослідження впровадже-ні в роботу хірургічних відділень Одеських міських клінічних лікарень №№1, 11, 411-го Центрального клінічного військово-го госпіталю Південного оперативного командування. Основні положення роботи використовуються у навчальному процесі на кафедрі госпітальної хірургії та хірургії стоматологічного факультету Одеського державного медичного університету. Сфера (галузь) використання: медицина, хірургія.
