Дисертація присвячена дослідженню процесів розвитку і функціонування особистості в розколотій цивілізації, становленню її світогляду під впливом виховання та освіти. Висвітлюються важливі загальнотеоретичні і прикладні проблеми розвитку та загибелі цивілізацій як природного історичного процесу, що відіграє важливу методологічну роль у пізнанні і розумінні не лише історії, а й процесів становлення культур, систем виховання та освіти. Неоднозначність та багатомірність історичного процесу веде до різноманітних класифікацій цивілізацій, а критеріями цих класифікацій можуть виступати матеріально-технічні, культурні, національно-етнічні, економічні, географічні, релігійні, ідеологічні та інші чинники. Аналіз історії існування цивілізацій базується на історико-порівняльних, соціально-філософських, структурно-функціональних, феноменологічних, синергетичних, футурологічних та інших методах дослідження, які дозволяють у відносно цілісній цивілізації побачити світогляд і дії різних страт, груп, дії влади та інституцій громадянського суспільства, оцінити роль систем виховання та освіти особистості. Особистість у розколотій цивілізації відчуває на собі різновекторні впливи, її ціннісні орієнтації формуються в ситуації більш складного вибору, а свідомість і дії постійно зазнають корекції через складні об'єктивні та суб'єктивні обставини. В силу цих обставин ідентифікація, самовизначення особистості пов'язані з розв'язанням суперечливих культурних, релігійних, ідеологічних, етнонаціональних та інших проблем. Як наслідок, особистість переживає постійні стреси, здійснює переорієнтації. Відповідно в розколотих цивілізаціях системи виховання відносно нестійкі, піддаються різнобічним політичним та ідеологічним впливам. Тому держава може брати на себе більшу регулятивну роль в системах виховання особистості, ніж у відносно цілісних цивілізаціях. Роль освіти у цивілізаційному становленні особистості в дисертації розглядається в контексті кардинальних соціальних трансформацій, які в сукупності складають зміни в діяльності людиниі суспільства, в філософії життя, в філософії освіти. Генеза освітньої парадигми детермінується змінами в економіці, політиці, культурі України, глобалізацією та інформатизацією світу. В роботі розглядаються шляхи і засоби реформування систем виховання і освіти, роль філософії освіти у визначенні цілей та завдань розвитку освіти в Україні.
