Бойчук І. М. Патогенетичні механізми амбліопії (клініка, діагностика та лікування)

Об'єкт - амбліопії різного генезу. Мета - підвищити ефективність діагностики і лікування хворих на амбліопію різного генезу. Методи - загальноклінічні, функціональні, електрофізіологічні; аномалоскоп АН-59, адаптометр, макулотестер, електростимулятор, електроенцефалограф та комп'ютерний комплекс QUATTOR. Вперше у хворих на амбліопію виявлено, що зміна функціональних показників Р- і М- каналів ретинокортикальних зв'язків призводить до зниження стереозору і порушення взаємодії очей у полі бінокулярного зору. Доведено, що у хворих на амбліопію, зміни даних фонової електроенцефалограми, відсутність пригнічення альфа-ритму, відсутність засвоєння ритму при фотостимуляції в моно-та бінокулярному режимі підтверджують наявність порушення механізмів регуляції окорухового апарату очей у межах однієї або обох півкуль. Вперше визначено комплекс функціональних факторів успішного прогнозування результату лікування амбліопії: наявність порогів макулярного стереозору, амплітуда фузії за синоптофором, лабільність зорового нерву за фосфеном обох очей. Результати досліджень впроваджено в Інституті Філатова, в обласній офтальмологічній лікарні м.Миколаєва, в обласній лікарні м.Херсона, в дитячій міській лікарні м. Костянтинівка Донецької області. Сфера використання - медицина, офтальмологія.