Мета дослідження: розробка концепції оптимізації лікування гострого інфаркту міокарда, прогнозування і профілактики серцевої недостатності на підставі вивчення нейрогуморальних порушень, структурно-функціональних змін міокарда лівого шлуночка у хворих в гострому періоді захворювання. Методи дослідження: загальноклінічні, імуноферментні спектрофлюориметричний, спектрофотометричний, ферментативний, інструментальні: стандартна ЕКГ, добове моніторування ЕКГ, кількісна ехокардіоскопія. Теоретичні і практичні результати: отримані результати сприяють оптимізації діагностики та лікувальних заходів при ГІМ. Розроблено нові способи оцінки ризику розвитку ускладнень ГІМ, засновані на аналізі об'єктивних параметрів, які відбивають порушення тромбоцитарно-судинного й плазмового гемостазу, що характеризують перебіг захворювання у кожному конкретному випадку, визначені додаткові маркери поразки коронарних артерій, що відбивають порушення цитокінового балансу; запропонований гемостазіологічний контроль за ефективністю медикаментозної терапії й профілактики ускладнень ГІМ, застосування якого дозволило об'єктивізувати динаміку тромбоцитарної і ендотеліальної дисфункції, вчасно і якісно діагностувати передтромботичні стани, призначати адекватну терапію. Патогенетично обґрунтована доцільність раннього призначення інгібіторів АПФ у терапії хворих на ГІМ, розроблено критерії ефективності терапії, які враховують зміни гуморального спектра крові й показники центральної гемодинаміки, схеми застосування інгібіторів АПФ і кардіоселективних ББ у хворих на ГІМ залежно від локалізації й глибини вогнища поразки, стану контрактильності міокарда Новизна: Встановлені особливості змін показників ендотеліальної дисфункції, активації імунозапальних механізмів, тромбоцитарно-судинного гемостазу, активності ряду регуляторних систем у розвитку ГІМ, показаний взаємозв'язок між показниками ендотеліальної дисфункції, активацією симпатоадреналової і калікреїн-кінінової систем, експресією прозапальних цитокінів і клінічними проявами ГІМ, виділені найбільш інформативні діагностичні й прогностичні критерії перебігу захворювання. Проведена оцінка стану нейрон-медіаторів та експресії ПЦ у співвідношенні з процесами раннього післяінфарктного ремоделювання лівого шлуночка, їх вплив на розвиток СН та життєзагрожуючих аритмій у хворих на ГІМ. Вивчено нові механізми дії інгібіторів АПФ з погляду корекції ендотеліальної дисфункції при ГІМ; показано можливість перешкоди розвитку ремоделювання лівого шлуночка під впливом терапії із застосуванням інгібіторів АПФ і ББ. Розроблені методи диференційованої терапії хворих на ГІМ. Запропоновано критерії ефективності проведеної терапії й рекомендації з оптимізації лікування з урахуванням клінічного перебігу захворювання, визначені роль і місце інгібіторів АПФ й ББ у лікуванні хворих на ГІМ. На підставі оцінки значимості в якості прогностичних ознак ряду показників, що характеризують стан хворого при надходженні в стаціонар, а також тих, що вміщують інформацію про перебіг дошпитального періоду захворювання, використання процедури покрокового регресійного аналізу й проведеного кореляційного аналізу, отриманий математичний алгоритм для визначення прогностичного коефіцієнта, що дозволяє визначити результат захворювання на час перебування хворого в стаціонарі. Розроблені способи прогнозування серцевої недостатності у хворих на ГІМ на підставі використання неінвазивних критеріїв та нейрогуморальних параметрів і показників, що характеризують систолічну функцію лівого шлуночка Ступінь упровадження: результати роботи впроваджені в в роботу відділення реанімації та інтенсивної терапії, інфарктне відділення Інституту терапії імені Л.Т. Малої АМН України (м. Харків), в кардіологічне відділення і відділення реанімації та інтенсивної терапії 27-ї клінічної лікарні м. Харкова, в інфарктне відділення 25-ї клінічної лікарні м. Харкова, в кардіологічне відділення 28-ї лікарні м. Харкова, інфарктне відділення Харківської міської лікарні швидкої невідкладної допомоги № 4, що підтверджено актами впровадження (13), педагогічний процес кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакології Харківського державного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України, Матеріали дисертації використано при підготовці до лекцій на курсах стажування та інформації в Інституті терапії імені Л.Т.Малої АМН України. Видані методичні рекомендації для лікарів терапевтичних та кардіологічних відділень стаціонарів та поліклінік "Використання інгібіторів АПФ у лікуванні хворих з гострим інфарктом міокарда". Сфера використання: медицина, кардіологія.
