Ахметов Р. Ф. Теоретико-методичні основи управління системою багаторічної підготовки спортсменів швидкісно-силових видів спорту (на матеріалі дослідження стрибків у висоту)

Об'єкт дослідження - багаторічна підготовка спортсменів швидкісно-силових видів спорту. Предмет дослідження - управління системою поетапної багаторічної підготовки спортсменів швидкісно-силових видів спорту. Методологію дослідження складають загальна теорія підготовки спортсменів у олімпійському спорті (В.М. Платонов, 1997, 2004), теорія побудови рухів (М.О. Бернштейн, 1947, 1966), теорія функціональних систем (П.К. Анохін, 1975), теорія пізнання, загальна теорія систем і системний аналіз (Л. Берталанфі, 1978; О.В. Скрипченко, 1991, 1999), теорія вірогідності й математична статистика (Г. Крамер, 1975; В.С. Пугачов, 1979), теорія матриць (Ф.Р. Гантмахер, 1988), теорія взаємодії у домінантних ієрархічних системах (Т.Л. Сааті, 1979), теорія і методика дитячого та юнацького спорту (Л.В. Волков, 2002), сукупність логічних методів, підходів і операцій, а саме: аналіз, синтез, узагальнення, пояснення тощо (Л.П. Матвєєв, 1983, 1991, 1992), нормативні документи з проблем освіти та фізичної культури і спорту в Україні (Державна національна програма "Освіта. Україна - ХХІ століття", Закони України "Про освіту", "Про фізичну культуру і спорт", Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту, 2004). Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше: розроблено комплексну технологію управління навчально-тренувальним процесом спортсменів швидкісно-силових видів спорту, яка включає кількісні моделі тренувальної діяльності, спеціальної фізичної і технічної підготовленості спортсменів різного віку і кваліфікації; обґрунтовано систему тестів, контрольних показників, які розглядаються у вигляді прикладної технології організації контролю як засоби управління у різних практичних умовах підготовки спортсменів; визначено і впроваджено в практику підготовки спортсменів алгоритми експертного оцінювання перспективності прогнозу їх результативності; обґрунтовано та впроваджено у практичну діяльність новий метод електрофізіологічного підходу до оцінки швидкісно-силових якостей спортсменів, який можна ефективновикористовувати при тестуванні рівня спеціальної фізичної підготовленості спортсменів усіх швидкісно-силових видів спорту, а також при виборі фізичних вправ, спрямованих на вдосконалення цих параметрів підготовки; обґрунтовано особливості індивідуалізації навчально-тренувального процесу спортсменів швидкісно-силових видів спорту за допомогою вибору засобів і методів тренування у відповідності з об'єктивними закономірностями індивідуальних процесів адаптації; розроблено методику визначення ефективності тренувального процесу для спортсменів різних вікових груп.