Об'єкт дослідження: виразкова хвороба дванадцятипалої кишки з супутньою функціональною кардіопатією. Мета дослідження: розкрити у студентів, які страждають на Нр-позитивну дуоденальну виразку з супутньою функціональною кардіопатією, механізм включення психосоматичних розладів в місцеві фактори ульцерогенезу і з урахуванням виявлених порушень розробити диференційований підхід до противиразкової терапії. Методи дослідження: - загальноклінічні, інструментальні, біохімічні, морфологічні, психологічні. Практичне значення одержаних результатів. Запропонований комплекс клініко-лабораторних досліджень можна використовувати як маркер прогнозу, важкість перебігу ВХ і можливості формування супутньої ФК у студентів. Запропоноване комплексне дослідження психосоматичного статусу, рівня центральних регуляторів стресу, показників ПОЛ і АОЗ дає змогу розробити найбільш оптимальний план як лікувальних, так і профілактичних заходів.Установлено, що спостереження в динаміці за спектром показників, що вивчаються, можна використовувати як об'єктивну оцінку ефективності проведеної противиразкової терапії. Доведено, що розроблена тактика диференційованої корекції психосоматичних розладів із додатковим включенням сульпиріду (для гальмівних хворих) або даларгіну (для збудливих хворих) у стандартну схему антихелікобактерної терапії при дуоденальній виразці у студентів, включаючи осіб з супутньою ФК, є патогенетично обґрунтованою і клінічно виправданою. Доведено, що оцінка психосоматичних розладів за наслідками середньоціночного бала анкет-опитувальників є достатньо об'єктивною, не вимагає матеріальних витрат і тому може бути широко використана в клінічній практиці при обстеженні і лікуванні хворих на ВХДК, зокрема з супутньою кардіопатією. Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вирішена наукова проблема розкриття ролі психосоматичних розладів у патогенезі Нр-позитивної ВХДК і механізму формування при неї супутньої функціональної кардіопатії та розроблено перспективний напрямок по диференційованій корекції виявлених порушень у процесі проведення антихелікобактерної терапії. У роботі вивчено і вперше сформульовано на підставі комплексного дослідження психосоматичного статусу хворих за даними опитувальників, стан мелатонін-серотонінової і норадреналін-?-ендорфінової систем з урахуванням кислотності шлункового соку, рівня продуктів ПОЛ і АОЗ концепція механізму включення психосоматичних розладів у процес формування місцевих факторів ульцерогенезу у студентів при ВХДК, у тому числі і при наявності супутньої ФК. Розкриті особливості механізму включення психосоматичних розладів у патогенез виразкоутворення залежно від переважання у хворих збудливих (за рахунок підвищення чинників агресії шлункового соку) або гальмівних (за рахунок активації процесів ПОЛ і зниження АОЗ) рис особистості і наявності супутньої ФК. Доведено, що виявлені більш глибокі зміни в спектрі активації процесів ПОЛ і зниження АОЗ у хворих на ВХДК з супутньою ФК, спровокованих психосоматичним чинником, свідчать про участь окислювального стресу не тількивпатогенезі виразкоутворення, а й у механізмі розвитку супутньої ФК. Дано нове патогенетичне обґрунтування доцільності включення сульпериду (хворим з наявністю гальмівних рис особистості) або даларгіну (хворим із збудливим типом особи) в комплексну схему антихелікобактерної терапії ВХ.Доведено, що диференційовано проведена корекція психосоматичних розладів на ранніх стадіях формування ВХ, особливо при наявності супутньої ФК, істотно підвищує якість життя студентів. Ступень впровадження: Результати досліджень впроваджені в практичну роботу гастроентерологічного відділення інституту терапії АМН України, гастроентерологічного відділення Обласної студентської лікарні, гастроентерологічного відділення другої міської лікарні, терапевтичних відділень міських клінічних лікарень №7 і №8 м. Харкова, Інституту гастроентерології АМН України, м. Дніпропетровськ, в навчальний процес на кафедрах гастроентерології, терапії і клінічної фармакології Харківської медичної академії післядипломної освіти, Дніпропетровської державної медичної академії, Запорізької медичної академії післядипломної освіти. За матеріалами роботи заявлено й одержано 2 патенти, видано інформаційний лист, розроблено дві методичні рекомендації з грифом МОЗ України: „Принципи та диференційовані схеми призначення інгібіторів протонної помпи". Київ. - 2006. - 28 с. та „Діагностика та лікування гіпоксичних порушень при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori". Київ. - 2003. -20 с. Сфера використання: медицина, терапія.
